Всі реформи, які до сьогодні проводяться в Україні нагадують саме шлях вгору, але сходами вниз. Реформи не те, що не мають свого логічного завершення, вони просто не отримують постійної підтримки на всіх рівнях суспільства. І чим найяскравіше та найгаласливіше вони починаються, тим швидше вони затухають, тим швидше про них забувають ті політичні сили, які їх починали.
Найпростіший приклад.
Декомунізація.
Хто ішов попереду? Правильно. «Свобода» очолювала цей гнівний рух. Поваляли пам'ятники. Поперейменовували вулиці. І все?
Все. Пар закінчився. Ну хватило ще трохи сил на марші з прапорами та факелами.
А совок залишився. І бадьоро помахав ручкою услід бійцям націоналістичного фронту.
Зрештою, совок — це сучасний і нормальний стан нашого суспільства. Всіх його шарів. Всіх структур. Всіх економічних ланок.
Найпростіший приклад — «Укразалізниця».
Досить побіжного погляду на мапу залізниць України http://poizd.uz.ua/56-karta-zaliznic-ukrayini.html аби упевнитись у процвітанні совка. Або ж переконати себе, що Слобожанщина — це південь України, а Сіверщина — її південний захід.
Але проблема не тільки в назвах залізничних ділянок всієї залізничної інфраструктури (а може і в них?), проблема в байдужості і службовій недбалості, властивій саме совку. Проблема в найвищих ешелонах управління «Укрзалізниці». Проблема і в освітленні проблеми.
Практично всі ЗМІ смачно і з захватом, в стилі совка, періодично мусолять проблему залізничних тарифів для вантажних перевезень, іноді полякають електорат черговим підвищенням цін на залізничні квитки, ще рідше покажуть стан пасажирських вагонів. Але жодного слова ви не знайдете про зручність мандрівок залізницею. І тільки тому, що звикли.
Візьмемо для прикладу Полтаву, автомобільні дороги якої ще 400 років тому шведи роздовбали (і тут ще питання, а хто бомбив Красноград?). Електорат, припустимо, хоче проїхати, не ризикуючи життям на автомобільних трасах, залізницею до Запоріжжя — у справах чи влітку кості погріти на азовських пляжах, чи туристом на Хортицю. І, судячи з розкладу руху https://www.uz.gov.ua/passengers/timetable/?statio... , до серця України є тільки один поїзд — це 092П «Кременчуг-Полтава-Запоріжжя-Новоолексіївка». І все?
Ні. Не все!
Цей поїзд суне від Полтави до Запоріжжя 12 (дванадцять) годин 40 хвилин http://poizdato.net/rozklad-poizda/92--kremenchuk-... !!! 300 кілометрів за 12 годин 40 хвилин!!! Швидкість поїзда 27 км/год !!! У ХХІ столітті!!!
Тепер усе.
ПС
Скоро вибори. Президента і депутатів. Кандидати будуть смачно їздити по вухах електорату різними там дитячими майданчиками чи польотами на Марс по дешевий газ.
А в мене до кожного із них заготовлено прості і банальні питання:
1) як доїхати залізницею із Коростеня і Житомира до Запоріжжя і Бердянська швидко і з комфортом?
2) як доїхати із Бердянська і Запоріжжя до Полтави, Чернігова і Новгород-Сіверського швидко і з комфортом?
3) коли нарешті будуть електрифіковані залізниці: 1) Коростень — Білокоровичі — Сарни — Маневичі — Ковель; 2) Ковель — Турійськ — Володимир-Волинський; 3) Запоріжжя — Пологи — Бердянськ ????
4) коли нарешті буде узгоджено рух залізничного транспорту поміж всіма обласними центрами України?
