MoviePass хотів зробити для кінотеатрів те, що Netflix зробив для телебачення: за $9.95/місяць — дивись скільки хочеш фільмів у кіно. Ідея звучала геніально, люди масово підписувались, але… логіка грошей швидко сказала «стоп».

👣 Як це працювало (і чому це було ризиковано)
1️⃣ клієнт платить MoviePass 10 доларів на місяць
2️⃣ в обмін отримує доступ майже до необмежених походів у кіно
3️⃣ MoviePass оплачує кожен квиток повною вартістю (в середньому $9–12)
4️⃣ чим більше ти ходиш, тим більше компанія втрачає

👉 Наприклад:

💡 Ключова проблема: компанія не мала контролю над собівартістю — кінотеатри не давали знижок. MoviePass купував ті ж квитки, що і звичайні глядачі.

📈 Через що MoviePass стрімко виріс (і це його вбило)

🔥 В розпал популярності MoviePass щомісяця втрачав понад $40 млн. Вони спалили понад $200 млн за рік.

🧨 Що компанія робила, коли зрозуміла, що все валиться

🚫 Вводила обмеження (по 3 фільми/міс замість безліміту)
🚫 Прибирала топові фільми з доступу (під виглядом «тимчасово недоступні»)
🚫 Примушувала користувачів надсилати фото квитків (щоб підтвердити використання)

Це не тільки не врятувало — а й розлютило підписників. Вони масово відписувалися й писали гнівні відгуки.

🎬 Додатковий факт, який мало хто знає
MoviePass намагався заробити на продажу персональних даних і поведінкової аналітики (що дивляться люди, які бренди вкушують перед фільмом тощо).

Однак жоден із партнерів не підтвердив свою готовність платити за ці дані. Модель монетизації не спрацювала.

📉 Чим все закінчилося

📌 Уроки, які варто запам'ятати

Бізнес має заробляти на кожному клієнті або мати чіткий шлях до прибутку.
Знижки й «халява» не завжди = стратегія. Іноді це просто шлях до швидкої смерті.
Гіпотеза «ми потім щось вигадаємо» не працює, якщо витрати відомі й ростуть швидше за доходи.
Не можна будувати бізнес на надії, що люди не будуть користуватися тим, за що платять.

🎯 Головний висновок
MoviePass довів:

📉 Масштабування поганої моделі = крах, просто більший і швидший.