«У Києві відкриється лікарняний корпус вартістю близько 1 млрд. гривень» — міг би написати я заради хайпу і... мав би для цього всі підстави, бо я бачив його на власні очі. Як-то кажуть в рекламі однієї з мереж кінотеатрів — Це щось!
Я просто мовчки ходив коридорами нової будівлі клініки «Оберіг» і не міг повірити, що в 2019 році в Україні можливий запуск настільки масштабного проекту, що збільшить пропускну здатність лікарні з 46 тисяч у 2019 році до 100 тисяч пацієнтів на рік.
Масштаб дивує тому, що ця клініка — приватна, тобто інвестори в здоровому глузді і при добрій пам'яті вклали гроші не в офшор, а в скло, бетон та надсучасне обладнання, якого, якщо чесно, я в житті не бачив (може то й добре).
Отак корпус виглядає. Футуристичненько. Проектували іспанці (далі зрозумієте чому), наші спеціалісти лише адаптували все до українських норм.
Тут розташувалися діагностичне та реабілітаційне відділення, операційні, реанімації, поліклініка, стаціонар, онковідділення та... лінійний прискорювач. Фішки корпусу, звісно, це енергоощадність, інклюзивність, зручність для лікарів та пацієнтів і всяке таке, що ми звикли бачити тільки в розвинених країнах світу.
Але корпус має такі дві головні речі.
1. Обладнання. Воно тут надсучасне від всесвітньо відомих виробників типу Siemens, Fuji, General Electric та купи інших фірм, назви яких Вам нічого не скажуть, але в середовищі спеціалістів викликають схвально-ошелешене ставлення. Ось, наприклад, МРТ та якість його знімків.
Зліва — кімната зі спеціальним обладнанням для пацієнтів, що, наприклад, проходять реабілітацію після інсультних станів. Оберіг на цьому спеціалізується і, як виявилось, смертність від інсультів тут на рівні кращих західних клінік. З правого боку — одна за палат.
2. Повне розділення потоків лікарі-пацієнти та чисте-брудне. Починаючи з окремих паркувальних поверхів з окремими ліфтами, пацієнт та лікар не можуть перетнутися взагалі ніде, окрім як кімнати огляду чи операційної. Тут окремі сходові клітини, окремі коридори, окремі двері. Наприклад, зліва Ви бачите коридор для пацієнтів. З правого боку — оглядовий кабінет. Він наскрізний. Через задні двері окремим коридором лікар приходить до пацієнта.
А тут Ви бачите окремий вхід для лікаря в операційну. З правого боку — окреме віконце, в яке лікарям передається стерилізоване обладнання та інструменти. Потоки чисте-забруднене теж повністю відокремлені. Технічний персонал, що працює з брудними речима, не зможе потрапити в чисту зону.
Обладнання стерилізується та миється у таких от «посудомийних машинах». В принципі, це посудомийка і є. Тільки тут спеціальні режими, температури, розчини та насадки, аби можна було, наприклад, промивати порожнинні інструменти (типу ендоскопів).
В цій лікарні навіть ганчірки для миття підлоги в кожній зоні — свої, окремі.
А так виглядає операційна. Вона настільки відрізняється від звичних мені лікарень, що я закляк від здивування, коли сюди увійшов. Зверніть увагу на відсувні двері та їх розмір — все для зручності персоналу та швидкості переміщення хворого на каталці в операційну.
Окрему увагу зверніть на ергономіку рукомийників та асортимент дезінфікуючих препаратів. Крани повністю сенсорні.
Окремо зазначу, що взагалі всі крани в лікарні — сенсорні, а сушарок для рук немає, тільки паперові рушники. Так, якщо Ви не знали, електросушарка — це тупо генератор шкідливих бактерій, яким тільки й треба тепле та вологе середовище. Якщо не вірите — погугліть.
Нижче Ви бачите реанімацію. Величезні палати з купою підведених систем життєзабезпечення. До речі, всюди — не тільки в реанімації, є системи зв'язку та клавіші виклику персоналу.
Тут щось на кшталт стаціонару. В кожній палаті є душова. Телевізор. Вай-фай.
Ну, і моє улюблене. Глибоко під корпусом на мінус якомусь поверсі за товстезними сталево-свинцевими відсувними дверима розташували лінійний прискорювач для радіотерапії та радіохірургії. Якщо коротко — тут радіацією знищують ракові пухлини — в голові, легенях, простаті, грудях тощо. Зліва — пульт керування приладом. Ще один такий же прилад, проте з трохи просунутими функціями, вже прямує в Україну. Наскільки зрозумів я, Оберіг спеціалізується на лікуванні різних видів онкологічних захворювань, в т.ч. хіміотерапією.
Ну, а це чи не головна кімната в лікарні — приладдя для очищення та підготовки повітря, аби жодна інфекція з вулиці не потрапила в стерильні приміщення.
Так виглядає кафе в новому корпусі.
Вражає? Мене — абсолютно.
Настільки вражає, що не міг зрозуміти, з якого дива в Україні це з'явилося.
Я не втримався і спитав у Віктора Рибчука — Генерального директора клініки — скільки вклали грошей і коли вирішили будувати?
Оціночна вартість — мільярд. Гривень. Будувати почали в 2017 році. Війна, криза, непевність — але вирішили інвестувати.
А далі я напишу річ, яка багатьом не сподобається, але я знахабнів ще більше і запитав, чи ризикнули б зробити те саме зараз. Відповідь: ні. Оптимістичного погляду у майбутнє нині практично немає.
Я навіть спитав дозволу, чи можна цю відповідь озвучити в своєму блозі. Дозвіл отримав і Ви її прочитали.
Але є і хороші новини: у зв'язку із запуском нового корпусу в лікарні шалений брак кадрів. Вірніше, не так: кандидатів в кадри повно, а от компетентних — бракує. Бо тут не тільки треба вміти в протоколи доказової медицини, медичну етику, бути вмотивованим, а й знати англійську мову.
Дійшло вже до того, що клініка самостійно готує інтернів та окремо через співбесіди відбирає студентів медвишів.
Отакі дива.
Загалом, просто зауважте, що в Києві нині запрацює найсучасніший лікарняний корпус в країні.
І будьте здорові.
P.S. Я окремо зауважу, що не маю жодного стосунку до лікарні Оберіг, ніколи там не обслуговувався і не обслуговуюсь. Не маю ніяких конфліктів інтересів. Дякую за запрошення на екскурсію Ірину Андрейців.