site.ua
топ-автор
  • 3 місяці тому
  • Наука
  • 5 336
  • 348
  • 4
  • 9

У 2018 році передбачено суттєве збільшення видатків на науку в Україні. Це означає, що процент жирів в маслі та надої молока наче мають зрости. І я передбачаю хвилю запитань від шановних платників податків у стилі "де українські нобелівські лауреати?". Зараз я навчу усіх бажаючих швидко і просто визначати абсолютно точну дату появи цієї престижної премії на дніпровських схилах. Треба буде розглянути лише три рисунки.


Поява Нобелівської премії залежить, насамперед, від фінансування.

І тут, згідно з прогнозом 2018 року, все виглядає дуже добре.

Погляньмо на рисунок 1 (він взятий з чудового аналітичного матеріалу CEDOS, який я щиро раджу почитати)



Ми бачимо, що фінансування 5-ти Національних академій збільшено (не збільшено для академії Мистецтв). Так-так, для когось це буде сюрпризом, але в Україні є аж 6 Національних академій наук (але "на горіхи" весь час перепадає тільки НАН).

Чим займається проста Національна академія наук - я коротко писав, наприклад, тут. Академія педнаук очевидно веде якісь дослідження для педагогів. Академія меднаук - розробляє щось для медиків та покращує лікувальні властивості чудотворних ікон. Що роблять в академіях правових наук, аграрних та академії мистецтв - я не знаю. Можливо - Нобеля, можливо - нічого. Просто в цих питаннях некомпетентний.

Тим не менш, виглядає все дуже і дуже добре. Зважаючи на рисунок 1, можна припустити, що Нобелівські премії ми отримаємо якщо не наступного року, то через 3 роки точно.

Але давайте спустимося з урядових хмар на грішну землю. Наприклад, в мій рідний Інститут фізики НАН України. І поглянемо на його бюджет не в стабільній українській гривні, а у вічнозелених доларах США.

Увага на рисунок 2.

Ой? Так, саме ой. Ви можете самостійно перерахувати бюджет НАН так само і отримаєте аналогічну картину. Тобто, рівень фінансування відповідає 2002-му року. До речі, неповні 2 млн. доларів на рік для цілого фізичного Інституту - це, по факту, нуль у розвиненому науковому світі. Нобелівки коштують значно дорожче. Але не суть.

Бо і тут є зростання! Тим більше, що ми бачимо відсутність стовпчика 2018 року на рисунку, і очевидно, що він буде вищим за 2017. Це вже дає надію на Нобелівку. Не за рік, не за 3, але через років 10-15 - точно!

Але погляньмо ще на рисунок 3. (рисунки 2 і 3 я взяв з річного звіту директора Інституту фізики НАН України Леоніда Яценка).

Він відображає кількість середніх річних зарплат в Україні, що були надані Інституту. Середня річна зарплата по країні - досить зручна величина, адже вона, де-факто, намагається відобразити реальне зростання добробуту громадян, бо постійно прагне наздогнати обігнати інфляцію або просідання курсу гривні.

Так от, дивіться, у 2007 році фінансування Інституту складало 1500 середніх річних українських зарплат. Тоді у нас працювало десь 500 співробітників, тому на кожного припадало по 3 середні річні зарплати. Сюди входило все: власне, зарплатня науковця, реактиви, обладнання, комуналка, відрядження тощо. Але у той час, як героїчними зусиллями усіх українських урядів середні зарплати по країні з роками зростали, їхня кількість саме у видатках на науку - знижувалася.

В результаті, у 2017 році Інститут фізики отримав близько 600 середніх річних зарплат. Навіть при тому, що кількість співробітників зменшилася (хтось просто звільнився, а хтось виїхав в США, Туреччину, Німеччину, Швейцарію), кожен з них на свою наукову діяльність отримав вже не 3, а 1,5 середні річні зарплати. Знову на графіку немає 2018 року, але Гройсман з Ревою погрожували збільшити середню місячну зарплатню в Україні до 10 тисяч (у 2017 році було щось близько 7 тисяч). Тому точка на графіку у 2018 році вгору не піде.

Так от. Саме останній графік, а вірніше червона лінія, яку можна продовжити з експериментальних синіх точок, демонструє, що Нобелівські премії в Україні будуть отримані у 2024 році у кількості 0 штук. Тобто... ніколи.

Все ясно? Бачите, нічого складного.


Передбачаючи враження окремих читачів від цього матеріалу, зауважу таке. Це не пост зради чи закидів на бік уряду. Очевидно, що триває війна з Росією, окуповано Крим, анексовано Донбас. Усім зара непереливки.

Але саме отакі розрахунки слід наводити критикам, що спробують чи-то в студії телеканалу, радіоефірі чи просто на кухні поставити питання "Де українські нобелівські лауреати? На науку ж збільшено фінансування!".

Так, вражаючі гривневі вливання 2018 року безумовно конче потрібні і за це я щиро вдячний усім причетним і особливо Міністерству фінансів та Міністерству освіти і науки. Бо могло бути гірше.

Але поки вони не перетворяться у реальне, а не уявне збільшення - годі очікувати навіть Шнобеля.


Замість цього я б запропонував звернутися із запитанням про Нобеля до дотованих мільярдами бюджетних гривень птахофабрик пана Косюка чи до депутатів із десятками власних квартир, які, тим не менш, отримали шалені компенсації за оренду житла у Києві. Коли важко усій країні, саме шановані промисловці та депутати мали б перетворитися на меценатів та філантропів і принаймні долучитися до наукових пошуків. Так ми б могли за кілька років розробити, наприклад, бойових курей для потреб фронту. Із лазерним наведенням. Є ще, звісно, варіанти поколядувати у прокурорів чи суддів, але то вже за бажанням.

Отут у мене до уряду вже виникають певні запитання: чи можемо ми в обов'язки усіх вищеперелічених осіб і структур записати виконання наукових досліджень?


Плюс, якщо вже почав скиглити, напишу ще таке.

Мудрий (абсолютно) уряд збільшив мінімальну зарплатню по країні спочатку до 3200 гривень, а тепер до 3700 з лишком. Це схоже на поступову підготовку до виборчих перегонів і, очевидно, впливає на інфляцію та курс гривні, але по факту в бюджетній сфері отримали цікаву ситуацію. Усі робітники прив'язані до тарифних розрядів. Так от, механічне підвищення мінімалки без зміни тарифної сітки призвело до того, що нині однакову зарплатню у 3700 гривень отримуватимуть як прибиральниці з двірниками, так і техніки, інженери різних категорій, провідні інженери і т.п. Так, за роботу різної кваліфікації люди отримуватимуть однакові кошти. Ні, я дуже радий за прибиральниць. Ні на 1600, ні на 3200 в Україні прожити практично неможливо.

Але в мене є пропозиція: збільшити мінімальну зарплатню відразу до окладів суддів чи прокурорів, щоб в країні остаточно створити умови рівності.

Звісно, це сарказм. Просто я ненавиджу популізм.


Загалом, не сумуйте і сміливо використовуйте цю нескладну методику для роз'яснювальної роботи серед громадян.

Переможемо.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація