site.ua
топ-автор

Вчора дізнався, що у польських та українських науковців є спільна проблема - окремі політики-невігласи.

Наприклад, ці персонажі постійно критикують вчених, що польська наука не сяє у світових рейтингах. Одночасно, політики дууууже пишаються рейтингом Польщі за ВВП серед інших країн - за даними Світового Банку це аж 24 місце. Наче дійсно є чим вихвалятися.

Але що з наукою? За рейтингом публікацій в базі Scopus - польська наука обіймає... 19 позицію в світі.

19 проти 24.

Тобто, науку політики критикують, але вона виглядає дуже пристойно.

Що в Україні? За рейтингом ВВП Україна - 61 (дані станом на 2015 рік). Розрив з Польщею неймовірний. А що з наукою? За даними бази Scopus - Україна на 40-й позиції.

40 проти 61.

Чия б корова мекала?


Все, що написано вище (окрім закресленого) вигадав не я.

Це все доповідь керманичів і експертів з польської науки (в т.ч. з Польської академії наук), які завітали в Україну на запрошення Міністерства освіти і науки, щоб поділитися своїм досвідом реформ науки, створення прозорих принципів розподілу коштів, залучення інвестицій бізнесу в наукову сферу тощо.

Головна мета: допомогти українцям створити власний Національний фонд досліджень з прозорою системою грантового фінансування.

Так-так. Якщо Ви хоча б побіжно стежите, в Україні наразі триває активна фаза реформування наукової сфери. 2 роки тому було прийнято новий закон "Про наукову та науково-технічну діяльність", обрано Ідентифікаційний комітет, створено Національну раду з питань розвитку науки і технологій, обрано Науковий комітет і т.д. і т.п. Про це я детально писав тут. Звісно, є повно проблем і зволікань з боку чиновників.

Але справа рухається. Вже дійшло до того, що нарешті всі нормативно-правові акти в Україні, що стосуються науки, проходять експертизу Наукового комітету, аби новації в законодавчій сфері не ставили випадково хрест на світлому науковому майбутньому України.

Реформи повільно, але відбуваються.

І, враховуючи спільність проблем обох країн, їх витоків, економічних передумов, вчора для обміну досвідом з польськими колегами у залі зібралася більша половина Наукового комітету, що, де-факто, і є відповідальним за створення прозорої системи розподілу видатків на наукові дослідження в Україні.

Далі тезово найважливіші, як на мене, моменти виступів.

Звісно, що у моїй інтерпретації, тому я не претендую на якусь виключну об'єктивність.


Хто завітав?

- Президент Центральної ради науки і вищої освіти Республіки Польща, проф. Єжи Возницький (Варшавська політехніка)

- екс-очільник Національного наукового центру Республіки Польща, проф. Михал Кароньский (Університет ім. Адама Міцкевича у Познані)

- голова Представництва Польської академії наук у Києві Генрік Собчук

1. Усі реформи наукової сфери, що відбуваються у Польщі, окрім побудови сильної науки та отримання класних результатів, мають на меті наближення науки до освіти, а освіти до науки. Але і в Україні, і в Польщі системи вищої освіти у світових рейтингах виглядають гірше, ніж системи науки.

Проте, нам у напрямку розвитку університетів Польщу потрібно наздоганяти, бо два польських вищі входять в ТОП-500 Шанхайського рейтингу університетів світу, українські ж університети - далеко (дуже далеко) позаду. В заліку різноманітних олімпіад поляки - 35, а в Україна навіть немає позиції в рейтингу.

2. Бюджет Польщі на науку становить 1,65 млрд. євро. (На наступний рік в Україні на всю науку передбачено порядку 7 млрд. гривень, тобто близько 200 млн. євро).

Бюджет на науку у 2016 році розподілявся через Міністерство освіти і науки Польщі наступним чином:

- Суто на фундаментальну науку (дослідження "блакитного неба", як вони самі пожартували) - фонд NCN - 235 млн. євро (з 2011 по 2017 роки бюджет цього фонду зріс майже у 3 рази і нині становить 300 млн. євро).

- Суто на прикладну науку - фонд NCBN - 637 млн. євро

- решта - на різні міністерські програми, зокрема, саме на університети.

3. За джерелами фінансування бізнес на науку виділяє 46,5% всіх коштів, сектор вищої освіти - 28,9%, урядовий сектор - 24,4%, приватний неприбутковий - 0,2%.

4. Що дуже важливо: якщо фундаменталка фінансується через NCN, окремі премії, відзнаки та всілякі стипендії для талантів - через спеціальний фонд FNP, програми академічного обміну - NAWA, то прикладна наука - через фонд NCBN.

І знаєте, хто є рецепієнтами цього фонду, основна місія якого - розвиток технологій в країні?

Бізнес. Тобто, бізнес має сформувати запити на дослідження під розробку чи покращення чогось, і він має шанс ці кошти отримати. Таким чином, виникає парадоксальна ситуація, коли бізнес фінансує прикладну науку за... держрахунок.

Чому ж не з власних коштів?

Гості з Польщі відповіли, що підтримка науки через бізнес в Польщі не працює і ідея створення цього фонду належала Єврокомісії, тобто експертам з розвинених країн, які, враховуючи власний досвід, надали такі рекомендації.

За словами доповідачів, для того, щоб польські підприємці врешті змогли інвестувати в науку, їм треба ще довго розвиватися. Вони не здатні сформувати запит на інновації самостійно.

А існуючий фонд сприяє реальному розвитку технологій, інновації надходять на виробництва + створюється ринок праці для науковців, що, в певній мірі перешкоджає вимиванню інтелекту з Польщі.

(Моя прим. - В Україні абсолютно аналогічна ситуація. Звісно, справа не тільки в рівні бізнесу, якому, в більшості, не потрібні інновації того рівня, що може запропонувати наука. Проблема також у неможливості "гри у довгу" без надприбутків у 300%. Подібний фонд у Польщі і дозволяє бізнесу "замовляти" потрібні розробки. У нас, на жаль, будь-який інноваційний бізнес поки приречений на стагнацію чи виведення в більш прихильні до інновацій країни. Також зауважу і я впевнений у цьому, що в Польщі неможлива ситуація, коли гроші виділятимуться на патент за корисну модель приміської електрички по 250 тисяч гривень на рік, як це сталося в Києві, і списуватимуться на інновації).

Експерти пояснили на власному досвіді, що неможливо вибудувати ефективну наукову систему в країні, механічно скопіювавши закордонні системи на національний грунт без врахування якості того грунту.

5. У Польщі немає пріоритетних напрямків науки, що фінансуються. Єдиний критерій для отримання фінансування - scientific excellence. Тобто, є хороший, визнаний у світі результат - маєш фінансування.

6. В Польщі повно програм для підтримки науковців та їхніх досліджень: Preludium, Sonatina, Sonata, Sonata bis, Maestro, Tango, Opus, Harmonia, Etiuda, Uwertura, Miniatura. Кожна така програма розрахована на свою аудиторію, рівень кваліфікації тощо.

(Звісно, що їх розмір не такий, як розмір грантової підтримки тих же молодих науковців в Україні. Наприклад, грант молодого науковця від Президента України на рік - порядку 60000 гривень. Придбай стос паперу, картридж для принтера, сплати податки, накладні витрати - і ні в чому собі не відмовляй (сарказм). І це було б смішно, якби не існували проекти молодих науковців, що фінансуються у розмірі порядку 16 (шістнадцять!) гривень на рік).

За всі 6 років діяльності NCN провів 68 конкурсів, завдяки яким 10 716 проектів отримали фінансування на загальну суму 1 млрд євро. Створення фонду дозволило отримувати гранти усім науковцям, незалежно від звань, посад і т.п. У 2016 році молоді вчені віком до 35 років виграли 52% грантових заявок!

Це вражаючий результат.

7. Польські науковці не задоволені рівнем підтримки державою науки. Їхня мета - 2% ВВП - по 1% від держави і від бізнесу. Нині держава витрачає 0,34%, а загалом на науку в Польщі йде 1% ВВП. (За даними Світового банку в Україні усього на науку витрачається 0,6% ВВП).


Доповідь закінчив.

Вибачте, якщо похапцем - все, що встиг занотувати та засвоїти.

Офіційний прес-реліз з події від МОН тут.

Головне: процес реформування відбувається.

Переможемо.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація