В останні дні провідні німецькі партії визначались з кандидатами на посаду канцлера на наступних виборах у вересні 2021-го року. Меркель нарешті йде, але лишає по собі спустошене політичне поле.

Спочатку вона роками позбувалась своїх політичних опонентів у християнсько-демократичній партії, зрештою у верхівці там залишилось лагідне кубло поміркованих фанатів Меркель — що не кажи, а дається взнаки досвід кар'єри в німецькому комсомолі.

Поступово обнулявся рейтинг головного то опонента, то партнера по коаліції — соціальних демократів. В той же час залюбки толерувались ліваки, зелені, а це тепер по суті одне й те саме. Всі «зелені» теми Меркель вдало підхоплювала, щоб бути зеленішою за зелених. Там країна помилково вийшла з атомної енергетики, взяла біженців, рятувала євро заради примарної єдності євроблоку. Бундесвер ставав небоєздатним, а про використання озброєних дронів довго дебатували в Бундестазі.

Йшли роки і таки прийшов час йти з посади, хоча з Меркель я навіть в цьому ще до кінця не впевнений. Спочатку прибрали старого опонента Фрідріха Мерца, з яким вона змагалась ще на початку своєї політичної кар'єри. На місце головного претендента на канцлерство від християнських демократів пропхали ніякого Арміна Лашета — політично ні риба, ні м'ясо, але за ери Меркель такі гарно робили карєру.

На заваді його висуненню на посаду став буремний керівник Баварії Маркус Зьодер. Його християнсько-соціальний союз контролює 45 місць у парламентів та входить до спільної з Меркель фракції.

Раптом виявилось, що багато хто з членів партії виступає не за протеже Меркель, а за Зьодера, хоч він і баварець. Баварці роками стоять осторонь канцлерської посади — навіть в найкращі часи їх лідера Штрауса, канцлером баварець так і не став.

Минулого разу баварці могли розраховувати на канцлерство у далекому 2002-му році, коли лідер баварців Едмунд Штойбер хотів йти на канцлера. Але Меркель особисто переконала його відмовитись на її користь. Вибори тоді виграв Штойбер, але баварський керівник після того так і залишився локальним явищем.

Цього разу за баварця Зьодера виступали консерватори, молодь, декілька регіональних керівників християнських демократів. Вчора весь день баварця вмовляли відмовитись від посади, потім голосували пізно вночі за довіру Лашету, потім зранку Зьодер таки визнав, що Лашет буде гарним кандидатом. Насправді — ніт.

Меркель знову політично перемогла. Скоріш за все на програшну виборчу кампанію цього року християнських демократів поведе Лашет. Зараз виглядає так, що він може програти канцлерство представникам партії Зелених.

Зелені днями також вибрали свого фаворита. Ним стала Анналена Баербок — молода, перспективна, але «зелена». В українській громаді чомусь думають, що зелені будуть виступати за Україну і взагалі це такий свіжий правильний тренд розвитку людства. Дайош вєганство, Грету, спасемо планету!

У нас наприклад в громаді дуже любили Меркель. Пам'ятаєте, як журналіст-залізничник Сірожа Лещенко критикував влітку 2014-го року тих, хто заспамив сторінку Меркель коментарями "Danke, Frau Ribbentrop". Пройшли роки, і виявилось, що «провокатори», як водиться, були праві — сьогодні Меркель вчергове наголосила, що Nord Stream 2 вони добудують.

А зараз прийшла черга підтримувати рятівників світу від партії «зелених» та їх лідерку Баербок. Що можна про неї сказати? Типовий партійний бюрократ, який поміж політичними партійними посадами встигав вчитись, працювати в бюро зеленого депутата. Ну а далі кар'єрна драбина винесла нагору.

За що виступає Баербок? А хто ж його знає. От вчора журналіст її прямо спитав, чи вона теж вважає Путіна вбивцею. Будемо відверті, Баербок досвічена політична фігура, тому почала петляти і викручуватись з прямою відповіддю. Короче, Путіна вбивцею вона не назвала.

Програма зелених — це суцільний набір загальних зелених гасел про порятунок всього і всіх за чийсь рахунок. Навіть планують ввести податок на статки (від 2 млн будемо платити на рік 1%) — ну хоч не розкулачують. Хоча...

Свого часу видатний баварський політик Франц-Йозеф Штраус назвав зелених «партією-кавуном»: зелені ззовні, червоні всередині. Дуже влучно.

І дійсно, методи боротьби за загальне кліматичне щастя як завжди прості — нові податки, перерозподіл та пропагування відчуття провини за свій добробут. Так, я читав програму зелених — саме це там і стоїть.

Де ж тут про Україну, спитаєте ви? І дійсно, представники старої гвардії «зелених» на кшталт Марілуїзе Бек виступали за Україну. Але перед минулою каденцією партію оновили, тому її тепер нема в Бундестазі. Але там наприклад залишився колишній комуніст Юрген Тріттін, що виступає за Nord Stream 2.

Я звичайно сподіваюсь, що зелені або не прийдуть до влади, або принаймні будуть робити вигляд, що за Україну. Хоча будемо відверті — електорат зелених підтримує їх не через Україну, а саме через їх упороту та впевнену «зеленість» — тобто поки будуть рятувати ліс, тюленів та канонізувати Грету, то до України руки можуть не дійти.

Плюс важливим для нас буде посада голови МЗС. Там як карта ляже. Хоча як би вона не лягала, а по собі Меркель залишає нереформовану бюрократичну машину, що поступово дрейфує вліво. Das war"s für heute.