Неймовірно, але факт: не лише українці настільки не люблять Росію, що беруть зброю до рук та йдуть воювати. Це роблять також чоловіки та жінки інших національностей.

Русофобія, виявляється, це міжнародна риса. За даними дослідницького центру The Soufan Center станом на 2019 рік у війні на боці України взяло участь близько 4 000 іноземців. Нащадки українських емігрантів, ідейні борці з російською навалою, професійні військові, які хочуть отримати досвід бойових дій, та авантюрні душі — причин та приводів у них багато.

Але для всіх є одна велика проблема.

Більшість із них рано чи пізно підходить до питання отримання українського громадянства. І тут вони стикаються з бюрократичним пеклом, а найменш везучі ще й з ризиком для життя.

Відповідно до ч. 19 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується військовим квитком рядового, сержантського і старшинського складу.

Звертатися до міграційної служби для оформлення будь-яких додаткових документів на тимчасове проживання в Україні у цьому випадку не потрібно.

Відповідно до п. 9 част. 2 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», особи, які прослужили у Збройних Силах України три і більше років, можуть отримати дозвіл на імміграцію. Але імміграція — це аж ніяк не набуття громадянства, крім того, потрапити в квоту (так-так, у нас є квота на імміграцію, яку затверджує Кабмін) ще той хардовий квест.

Другий механізм був запроваджений окремим законопроектом спеціально для тих, хто не може скористатись звичайним шляхом. Чому не може? Тому що згідно з українським законодавством від попереднього громадянства потрібно відмовитись, здійснивши відповідні правові кроки. А саме — повернути паспорт, що підтверджує громадянство іноземної держави до уповноважених органів тієї держави. Це відбувається за умови підписання декларації про відмову від громадянства в силу відсутності можливості отримати належні документи про припинення громадянства. І хоча дана норма не поширюється на осіб, що мають статус біженця, виходить, що тут ми маємо казус — є право підписати документ про відмову у спрощеному порядку, але все одно треба їхати до країни, де тебе можуть прикрити.

Що це означає для тих, хто проживав до початку війни на території Росії чи Білорусі? Це означає полон, тортури та звинувачення в тероризмі. Більшість тих, хто воювали за Україну, ледь витягли сім'ї від репресій — і перетинати не те, що кордон, а й інколи просто консульство, вони не хочуть.

Який механізм? Це були так звані «особливі заслуги». Норма закону каже нам, що іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України, можуть бути прийняті до громадянства України у спрощеному порядку відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про громадянство України».

Це, якщо коротко — то це ручний режим, який погоджується не просто «нагорі» — а на самісінькій-самісінькій горі, і теж дико буксує, як завжди буває з правовими «милицями», але нічого кращого не було, а терміни законного перебування в Україні постійно спливали.

Цей механізм запроваджувався на півроку і його термін теж сплив, залишивши купу людей наодинці зі своїми проблемами.

Станом на зараз на розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт № 5630 «Про внесення змін до Закону України „Про громадянство України“ (щодо спрощеного набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України)».

Метою законопроєкту № 5630 є спрощення порядку набуття громадянства України:

- громадянами Російської Федерації, які зазнали переслідувань через політичні переконання;

- іноземцями і особами без громадянства, що в установленому законодавством України порядку проходили (проходять) військову службу за контрактом у Збройних Силах України та/або брали безпосередню участь в антитерористичній операції;

- особами, які мають визначні заслуги перед Україною.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями законопроєкту передбачена можливість подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов'язання про припинення іноземного громадянства особами, які набули громадянство України у період з 01.01.2018 року до набрання чинності цим Законом. Це вирішить проблему з неможливістю відмовитись від попереднього громадянства,

Демократична Сокира вважає, що знущатись над тими солдатами, які виконали чи виконують свій бойовий обов'язок, на підставі того, що їхні батьки під час розпаду Радянського Союзу опинились не по той бік кордону, чи з інших причин, є неприйнятним. Особливо враховуючи той факт, що різноманітним «корисним» режиму іноземцям влада видає паспорти виходячи з політичної доцільності.

Руській мір — не географічне, а світоглядне поняття.

Тому ми закликаємо активну спільноту просувати прийняття законопроєкту 5630, а парламентаріїв — підтримати його.

Слава Україні!