Ну слухайте. Нещодавній скандал навколо тіньових обертів грального ринку — це насправді інформаційне прикриття для переділу цього самого ринку. Як розібралися з поганими порушниками, ви знаєте. «iBox Банк» закрито, а на «Укргазбанк» накладено фінансові санкції, тож він офіційно припинив обслуговування будь-яких потоків від гралки. «Конкорд» дивом, а точніше завдяки протекції, вижив.

 

Головні потоки перейшли до... та-дам... «Ощадбанку» та «ПриватБанку». Я не знаю, у якій пропорції, але обслуговувати ринок з річним обертом 180 мільярдів — це мрія будь-якого банку із власним процесінгом. Як відомо, Пишний побудував з нуля потужний процесінг (обробка карткових платежів), коли очолював «Ощад» з 2014 по 2020. Як то казав один гетьман, яких ще доказів вам не вистачає?

 

Ці «співпадіння» цілком пояснюють активну участь, яку НБУ та зокрема Андрій Пишний взяли у переділі грального ринку. Дуже схоже, що це подія є частиною так званої «ощадизації». Так зветься масове призначення менеджерів «Ощаду» на провідні посади в НБУ та держбанках.

 

Щодо «Укргазу», то окрім величезного штрафу відбулася зміна голови правління. Тепер банк очолює Родіон Морозов, молодший брат Олександра Морозова, колишнього шефа... чинного голови НБУ Андрія Пишного. Вони починали разом ще за «любих друзів». Морозов-старший, можна сказати, виховував Пишного. А коли настав час піти, Пишний став головою правління «Ощадбанку», а Олександр Морозов став його радником. Тож призначення Родіона Морозова в.о. голови «Укргазбанку» — це навряд чи просто збіг обставин чи призначення найкращого професіонала.

 

В чому тут може бути зацікавленість Пишного? На мою думку, зараз він відбудовує картель на фінансовому ринку. У ньому братимуть участь НБУ як регулятор та три-чотири державні банки. Саме для цього Пишний призначає туди своїх менеджерів та лояльні наглядові ради. Аби здійснити такі кадрові зрушення, інколи потрібні потужні скандали, що дадуть карт-бланш на «наведення ладу». Потужність майбутнього картелю — майже половина банківської системи України. Лише уявіть собі, які масштабні схеми можна вчиняти, коли під твоїм контролем знаходяться НБУ та половина банківської системи.

 

Власне, це було зроблене руками того самого депутата Залізняка. Він очолював ТСК та обіцяв, що більш ніколи. І ось, минув лише місяць. Залізняк робить вигляд, ніби він нічого не знає.

 

Що далі, вже зрозуміло. Сплату податків у розмірі 30 мільярдів (як обіцяв Данило Гетьманцев) це жодним чином не гарантує. Бо, це важливо, не змінені законодавчі засади роботи. Тобто, скандал минув, але правила гри залишилися тими самими, змінилися лише гравці.

 

Не дивно, що «Приват» приймає нелегальні платежі.