Міф про Мінотавра – істоту з тулубом людини та головою бика – має багато складових та може бути «інтерпретований» у безліч способів. Однак непорушним залишається «стрижневий» сюжет: герой (Тесей), якому надає допомогу чарівна дівчина (Аріадна) проникає до лабіринту, в якому живе монстр, де й перемагає його. Та ставить крапку в практиці людських жертвопринесень й виплаті «данини», що її платили Афіни правителям Криту.
Як і у кожному з міфів, у цьому є своя «історична» та раціональна основа. Одні дослідники вважають, що ця історія є відзвуком зіткнення індоєвропейської цивілізації з культурами середземноморських «народів моря». Інші «прочитують» в цьому подолання культу фінікійського бога Молоха (зображався з головою бика). В довідниках знаків і символів новітнього часу історію Мінотавра і лабіринт вважають алегорією тиранії та боротьби проти неї.
Є й прості та раціоналістичні трактування – красива історія про людину-напівбика відтворює сам ритуал жертвопринесення, в якому приречених змушували брати участь у якомусь варіанті «протокорриди».
- Бюст Мінотавра перед вікном. Пабло Пікассо, 1937 рік
Так само просто можна, за бажанням, витлумачити і походження лабіринту – лише як міфологічне переосмислення структури Кносського царського палацу – споруди з багатьма приміщенням та заплутаними переходами між ними.
Проте міф дає багато додаткових підтекстів та деталей, які суттєво розширяють простір для інтерпретацій. Архітектором та будівничим Лабіринту названо Дедала – того самого «першоавіатора», уособлення мрій людини про підкорення повітряної стихії. В останньому його успіхи були не надто переконливими, а от в будівниці в'язниці (лабіринт споруджений, на замовлення царя Міноса (сина Зевса та Європи) для утримання позашлюбного сина його дружини Пасифаї від бика, посланого Посейдоном) він підійшов майже до межі досконалості.
У майбутньому, який небудь білоруський письменник, який звернеться до подій травня-червня 2021 року, обов'язково зверне увагу на дивні паралелі, які може викликати історія з затриманням Романа Протасевича та його супутниці у Мінську. Адже білоруський опозиціонер летів саме з Криту (Афіни були транзитним пунктом). І як син Дедала, Ікар, неправильно вибрав маршрут – заблизько до джерела небезпеки — та «впав»…
- Тесей та Мінотавр, картина французького художника поч. XVI ст.
Сюжет виглядає як якась спроба «інсценування» міфу зі зміною ролей головних дійових осіб. В цьому варіанті перемагає «Мінотавр», сценаристи наводять на думку, що «Аріадна» (до речі, Аріадна з міфу – сестра по матері бику з лабіринту) з російським паспортом могла дати «Тесею» клубок, який котився не з, а в середину пастки. Ну і головне, чому мають слугувати появи Протасевича перед камерами та його «каяття та зізнання»– всім наполегливо доводиться, що ніякий він не герой. Справжній Герой – вусатий «Мінотавр» зі «сталевими яйцями»…
- «Живий» лабіринт у Мінську, в якому відтворено контури Білорусі
Що ж, спробами «переписати» історію чи «зупинити» історичний процес вже нікого не здивуєш на пострадянському просторі. У лукашенківській Білорусі та путінській Росії досягнуто досить значних успіхів на цьому шляху. Тепер (якщо все це не «містичний збіг обставин», а наслідок цілеспрямованої «постановки») вирішено ("замахнуться на Вильяма нашего, Шекспира") спробувати "підредагувати" й міфологію.
Не враховано тільки, що це все – гра з непереборними стихіями. Зрештою, мури історичного "кносського лабіринту" — "прототипу" мінотаврової в'язниці всеодно впали – під дією руйнівного землетрусу…
