«Спочатку було Слово» - ця перша стрічка з Євангелія від Іоанна, що описує початок Творіння, має безліч тлумачень і варіантів використання в різних контекстах. Досить часто цей образ буквалістсько «екстраполюється» на певні історичні сюжети, пропонуючи ті чи ті зафіксовані слова чи вирази вважати «першопочатками» нових епох.

Не обов'язково в них має бути якийсь глибокий чи потаємний сенс, вони важливі фактом їхнього вимовляння в певний момент чи у відповідному контексті. Наприклад, в якості «маркера», який засвідчив про початок «постсталінської ери», часто використовують «Хрустальов, машину!» — умовно перші слова, вимовлені Берією, після того, як було встановлено смерть Сталіна (Хрустальов — співробітник органів держбезпеки, який чергував на дачі «вождя народів» в той день). Російський режисер Алєксєй Герман навіть зняв фільм про події кінця лютого-початку березня 1953 року з такою назвою.

А всього за декілька років до цих подій, на піку сталінського правління, було здійснено спробу «знайти» перше записане «русское слово». При цьому — «обійшовши» незручний для радянської науки факт очевидного і незаперечного взаємозв'язку між появою/поширенням у слов'ян писемності та поширенням серед них же християнства. Джерел, на основі яких можна було б це заперечити – явно бракувало, наявні згадки (про різні «четі і резі») або були непевними, або, у підсумку всеодно виводили на те, що йшлося про спроби фіксації Св. Письма.

Отже, дослідникам потрібно було вирішити три завдання.

По-перше, напис мав бути датований «дохристиянською» епохою на Русі.

По-друге — стосуватись чогось суто приземленого, побутового.

По-третє — бути кирилічним (бо більш ранню глаголицю складніше було б «рекламувати»/презентувати для широкої публіки). 

Раз був «запит», то, як казав сам Іосіф Віссаріонович, «нет в мире таких крепостей, которых не могли бы взять трудящиеся, большевики». І от, у липні-серпні 1949 року, під час розкопок Гньоздівського кургану у Смоленську було знайдено залишки амфори з написом, який прочитали як «гороухща» (гірчиця). За версією археологів черепки датувались першою чвертю Х століття, що нібито доводило – писемність на Русі широко побутувала принаймні за декілька десятиліть до хрещення (поховання, в якому знайдено амфору – виразно язичницьке).

Додатковими «бонусами» в цій історії були

- спроба «вдарити» по норманській теорії ("находка в Гнездово наносит еще один жестокий удар по этой пресловутой теории") — Гньоздівську курганну групу вважали похованнями вікінгів, а тут — раз — і напис слов'янський ("сделанный словянами и для словян"). 

- ілюстрація до тези (Советский Союз — родина слонов) про те, що культурний розвиток слов'янського сходу Європи не відставав від того, що був на півдні (до сенсаційної знахідки найдавніші такого роду написи знаходили в Македонії та Болгарії).

Ці всі хитросплетіння оперативно потрапили до радянського "канону" і продовжили "жити" своїм життям, не перетинаючись з науковими дискусіями з даного приводу. Переживши не лише Сталіна, але й СРСР.

Для ілюстрації — сюжет, у фактично незмінному вигляді, залишався на сторінках українських підручників (принаймні, у 1990-х, цьому навчали на істфаках педінститутів, а українським школярам "развєсістую гірчицю" пропонували і в 2010-ті).

І вже мало кого цікавить, що достатньо швидко з'ясувалось: датування артефакту було помилковим (враховуючи реалії епохи та контекст знахідки – не доводиться сумніватися в тому, що його свідомо "зістарили" на декілька десятиліть), а прочитання напису – сумнівним.

З'явилося декілька нових тлумачень, найцікавішим (не дорівнює "найобгрунтованішим") з яких є припущення, що у цій амфорі могла бути нафта, а отже напис слід читати не як "гірчиця", а як "гороуща" («горючий [матеріал]").

"По-видимому, следует склоняться к тому мнению, что гнездовская надпись была сделана для обозначения понятия "горючая жидкость"" — стверджували автори такого прочитання знаменитого напису.

До речі, дивує, що саме ця версія ще не увійшла до новітніх російських підручників з історії. Адже нинішній "вождь" якраз вважає себе істориком (тоді як той, за правління якого знайшли "чудо-горщик" позиціонувався більше як мовознавець)).

Це ж так стильно і скрєпно: відкопане в благословенний і "ефективно-менеджерський" сталінський час "первое русское слово" було на позначення продукту який не лише лежить в основі "благосостояния" путінської Росії, але й з самого початку використовувався як зброя (запалювальна суміш, т.зв. "грецький вогонь") : — ).

P.S. Викопаному з Гньоздівського кургану Л-13 "розбитому горщику" є спеціальний пам'ятник (відтворює контури самої амфори і напис). Його цілком можна пристосувати й для монументу завершенню нинішньої ери історії Росії — уламки з процарапаним написом "нафта"...