Бувають часи, коли прогнозувати рух зірок та планет у безмежному Всесвіті на сотні років наперед — набагато легше, аніж вгадати, як проляжуть лінії кордонів та складуться долі держав через кілька місяців...

Руїни «Астрономічно-метеорологічної обсерваторії імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі» знаходяться на вершині гори Піп Іван (2022 м.) (масив Чорногора, українські Карпати). Важко напевно стверджувати, наскільки її будівництво було обумовлено науковими потребами, а наскільки – необхідністю розбудови прикордонної інфраструктури. Поряд тоді був кордон Польщі з Чехословаччиною, а зовсім недалеко — з Румунією.

Так чи так, але спостереження через телескоп за зоряним небом точно не було завданням, задля якого з бюджету ІІ-ї Речі Посполитої виділили б 1 мільйон злотих :-).

Інша справа – функціонування метеорологічної станції, на основі даних якої можна було б складати прогнози погоди – важливі для польотів авіації. А заодно – і прикордонної застави (прикордонників на об'єкті перебувало більше, аніж науковців).

Цікаво, що назва «Білий Слон», яку зараз часто використовують для цього об'єкту, початково мала негативно-іронічний підтекст. Польська громадська думка вважала його будівництво безсенсовним та марнотратним, чимось типу заведення на холодну гірську вершину гігантської тварини з прерій та тропіків.

Фактично обсерваторія-застава пропрацювала лише трохи більше року (з липня 1938 по вересень 1939). У цей короткий проміжок часу вмістилось перетворення Чехословаччини на Чехо-Словаччину, а потім – й зникнення цієї держави з політичної карти. Оголошення незалежності Словаччини, коротка історія автономної і незалежної Карпатської України, окупація частини Закарпаття Угорщиною. 17-18 вересня 1939 року, після того, як стало відомо про вторгнення в Польщу радянських військ, науковий персонал станції демонтував частину найціннішого обладнання і перейшов з ним до території, контрольованої угорцями. Прикордонники відступили до Румунії.

Покинута будівля, у подальшому, спорадично використовувалась як військовий спостережний пункт, метеорологічна станція та прикордонна застава. Спочатку радянська (НКВДисти притягнули в гори колючий дріт та прожектори), а з 1941-го – угорська. Все цінне наукове обладнання, яке не встигли вивезти поляки, повивозили наступні «квартиранти».

У 1944-му радянська комісія (за участі вчених з Академії наук) з'ясувала, що особливо поживитись там вже немає чим і об'єкт визнали зруйнованим.


Тоді прийшла черга жителів найближчих сіл, які демонтували для своїх потреб мідний дах, проводку, двері, частково – вікна. Загалом — все, що можна було пристосувати в домашньому господарстві. Це, звісно, був не одномоментний акт – скелет «Білого Слона» обдирали роками і десятиліттями.

Одним з побічних наслідків цього стало те, що туристи, які прямують на Піп Іван, можуть, не знаючи того, почати ознайомлюватись з непересічною пам'яткою ще на прилеглій полонині. Адже чани, в яких місцеві вівчарі готують сири та бринзу, часто зроблені з мідних листів, що ними колись було перекрито будівлю обсерваторії…

Пам'яткою архітектури місцевого значення руїни колишньої обсерваторії визнані у вересні 1989. Останнє десятиліття (з 2010) там тривають ремонтно-відновлювані роботи (проект реалізують Варшавський та Прикарпатський університети). У декількох відремонтованих кімнатах розмістився Чорногірський пошуково-рятувальний пост.

Час від часу ведуться розмови про повне відновлення наукового функціоналу та початок спостережень з Поп Івана за зірками через телескопи.

Але коли це станеться і чи станеться взагалі можуть знати лише астрологи, не астрономи:-)