site.ua
член клубу

«Пасткою-22», як правило, називають парадоксальну ситуацію, якої неможливо уникнути через суперечливість правил.

Сам термін був вигаданий Джозефом Геллером у романі «Пастка-22» (англ. Catch - 22), причому вважається, що цифри («22») – випадкові. Початково роман називався «Пастка-18» і тут була алюзія до єврейської містичної традиції, де вісімнадцять є щасливим числом, символом удачі та успіху.

Однак в цей період (на початку 1960-х) вже були художні твори з використанням цього образу (числа 18), тому Геллер замінив його на 11 (перше натуральне просте число, яке на письмі позначається двома однаковими символами). Видавець відкинув і цей варіант, оскільки вирішив, що читач асоціюватиме назву з фільмом «Одинадцять друзів Оушена» (вийшов на екрани в 1960-му році). Щоб цього не сталося, 11 замінили на 22 - наступна цифра з двома повторюваними знаками.


Найпоширенішій і найуніверсальніший приклад-пояснення «пастки-22» – проблема першого працевлаштування на ринку, де всі вакансії вимагають досвіду роботи:

«Як можна отримати доcвід роботи, якщо у прийомі на роботу відмовляють тому, хто не має такого досвіду?».

Існує безліч локальних (різного ступеня серйозності) ілюстрацій дій «пастки». Наприклад, в засушливій Каліфорнії в 2014-му році вводились суворі обмеження на витрату води на полив та, одночасно, домогосподарствам виписувались штрафи за те, що газони перед будинками засихали.

Зі свіжіших і українських прикладів – заборона входити без маски до аптеки, навіть якщо вона була єдиним місцем де можна купити маску :-)

«Пастка-22» покладена в основу правил «Бійцівського клубу» Чака Поланіка – «нікому не можна розповідати про Бійцівський клуб» (у випадку дотримання – клуб взагалі не зміг би існувати).

Проте на пострадянському просторі найвідоміший приклад викладення цього парадоксу - в романі В. Пєлєвіна «Ампир «В». Повесть о настоящем сверхчеловеке» (2006):

«Уловка-22» заключается в следующем: какие бы слова ни произносились на политической сцене, сам факт появления человека на этой сцене доказывает, что перед нами блядь и провокатор. Потому что если бы этот человек не был блядью и провокатором, его бы никто на политическую сцену не пропустил — там три кольца оцепления с пулемётами.

Популярність пєлєвінської інтерпретації пов’язана з тим, що для ілюстрації парадоксу обрано світ політики, який всі інстинктивно сприймають як щось завідомо «брудне». На відміну від світу театрального (ширше – шоу-бізнесового), на сцені якого можливі чудесні перевтілення та "катарсиси".

В українському «прочитанні» цього сюжету можна хіба додати цитату з 2-го Послання Апостола Петра, розділ 2, вірш 22: «Що трапляється з такими, справедливо говорить прислів’я: «Пес повертається до свого ж блювотиння» або «Як свиню не мий, вона все одно грязюку знайде».

Втім, все це просто словесна еквілібристика: ніхто не може заборонити громадянам України вірити в те, що відрижки російського шоу-бізнесу (є білошевейками серед повій в борделі) виведені на політичну сцену з шляхетною метою та здатні перебороти власну природу…

andriy.starodub
Andriy Starodub

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації