site.ua
член клубу

Вперше російське важке озброєння було ввезено до Донецька за 13 років до «русской весны» - задовго до того, як місцеві «шахтеры и трактористы» усвідомили, що вони «отчаялись».

2001 року на площі перед Донецькою міськрадою було встановлено «економ-копію» знаменитої «Царь-пушки». Вона на 6 см. коротша за оригінал і відлита з чавуну, а не з бронзи - це були принципові вимоги дирекції музею-заповідника «Московский Кремль». За офіційною версію даний об"єкт був подарунком місту від уряду російської столиці.

Звісно, на перший погляд ця гармата – лише кумедний історичний артефакт, та ще й з специфічним бекграундом.

Свою назву вона отримала не стільки з-за розмірів чи гіпотетичних бойових властивостей, скільки з-за того, що її робили за особистим замовленням (перед)останнього правителя з династії Рюриковичів на Московському престолі – сина Івана Грозного, Федора Іоановича.

Гармата не має ніякої історії бойового використання. Під час Смути поч. ХVII ст. «Царь-пушка» валялась біля Лобного місця на Красній площі, а забрали її до кремлівського Арсеналу аж за Петра І.

Ще пізніше було вирішено, що ця нефункціональна бомбарда є предметом гордості і слави російської зброї. Це взагалі відбулося лише за Миколи І. У 1834 для неї виготовили чавунний лафет та ядра (суто декоративні, вистрілити ними з цієї гармати неможливо).

Останній «штришок» до образу додали вже в радянський час. У 1960-х провели дослідження, які, нібито, підтвердили – з артилерійського монстра таки 1 (один) раз стріляли.

Зрозуміло, що під це одразу підвели ідеологічне підґрунтя: з’явилась версія, що той єдиний постріл був символічним і виразно «антизахідним». Нібито саме з «Цар-гармати» вистрілили від Кремля у бік Польщі. І зарядили її прахом Лжедмитрія І-го: правителя, який намагався започаткувати в Московії модернізацію за європейським взірцем.

І от саме цю історію, зі всіма підтекстами, «подарували», разом з «пушкою», Донецьку. Де її встановили між проспектом Миру і вулицею імені «протоМотороли» - більшовика і одного з лідерів «Донецко-Криворожской Республики» 1918 року Артема.

Не біда, що вищеописана символічна конструкція заскладна для розуміння пересічного обивателя – головне, що вона, у кінцевому підсумку, спрацьовує. Особливо, якщо підтримувати все це бойовою антизахідною/рускомірною пропагандою. І тоді - тільки питання часу, коли слідом за бутафорською копією старовинної гармати зайдуть цілком функціональні сучасні…

***

Цей сюжет згадався у зв’язку з тим, що образ «царь-пушки» дуже своєрідно використовувався в інтернет-виданнях сепаратистів. Зокрема, дуже популярним на їхніх ресурсах було зображення «Газпрому» як сучасної еманації російської «чудо-зброї». Якщо знати деталі історії конкретної гармати – картинка сприймається, як мінімум, неоднозначно. Адже це, швидше, досить злий шарж на російську газову монополію.

Але пропагандисти ОРДіЛО з серйозним виразом обличчя подавали його в якості ілюстрацій до матеріалів на тему «Украина/Европа замерзнут без российского газа».

До останнього часу все це вже могло здаватись не вартим уваги курйозом. Але зараз, схоже, саме таку як на цій картинці «Газ-Пушку» готуються вкотити вже до Києва…

andriy.starodub
Andriy Starodub

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації