14 липня 2016 - Кіровоград перейменовано на Кропивницький.
Сергій Ларін, депутат ВРУ (ОБ), колишній голова Кіровоградської ОДА, колишній заступник голови адміністрації президента Януковича заявляє, що оскаржуватиме дане рішення в суді.
Обурення виказує і Костянтин Яриніч, теж депутат ВРУ (БПП), колишній депутат Кіровоградської ОДА від «Фронту змін», головний лікар Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру.
15 липня 2016 — під стінами Кіровоградської міськради проходить мітинг проти перейменування міста на Кропивницький за участю працівників підприємств «Гідросила» (директор Ю. Тітов), «Радій» (директор Є. Бахмач) та «Ельворті» (директор С. Калапа), а також за участю вірних УПЦ (МП).
Одна з учасниць мітингу, росіянка Ніна Нечаєва, заявила, що спеціально приїхала з Омська, аби підтримати назву «Єлисаветград».
25 липня 2016 - екс-міністр юстиції Олена Лукаш оприлюднює текст позову до ВРУ та її голови Андрія Парубія.
18 вересня 2016 - на в'їзді до Кропивницького зіпсовано дорожні знаки з новою назвою міста.
8 грудня 2016 -депутати Кіровоградської міської ради відмовляються перейменувати її на Кропивницьку міську раду. Відповідне рішення підтримують лише десятеро депутатів.
12 грудня 2016 — прихильники назви «Єлисаветград» проводять «загальноміські громадянські збори» у Будинку культури «Радій», де ухвалюють відкрите звернення до Президента України Петра Порошенка, депутатів
Верховної Ради, міського голови Андрія Райковича, депутатів міськради та
облради з приводу повернення місту назви
«Єлисаветград».
Січень 2017 - на білбордах Кропивницького з'являються привітання з новим роком, адресовані єлисаветградцям.
16 січня 2017 — зі стелли на в'їзді до Кропивницького зірвали тимчасовий напис з новою назвою міста.
Лютий 2017 - на вулицях Кропивницького з'являються білборди, де назву «Єлисаветград» рекламує Тарас Шевченко.
15 серпня 2017 має відбутися наступне засідання Вищого адміністративного суду про скасування перейменування Верховною Радою України Кіровограда на Кропивницький.
То все прісказка була, а от і сказка...
Отже, з того часу, як рік тому, 14 липня, Верховна Рада України прийняла історичне рішення про перейменування Кіровограда на Кропивницький, недобитки «Партії регіонів», Сергій Ларін, Артем Стрижаков, Людмила Шубіна, Євген Бахмач, Олександр Саінсус та інші (багато їх), все ворушать тему «незаконного» на їхній розсуд перейменування міста, не даючи їй затихнути природнім чином.
Наголос згадані персонажі перш за все ставлять на тому, що:
- Місто має бути перейменовано на Єлисаветград, «бо це воля містян»
- Місто буде перейменоване після того, як через суд (український чи міжнародний) буде доведено, що рішення про перейменування Кіровограда на Кропивницький було прийнято Верховною Радою України з порушенням процедури.
Тут варто зауважити, що колишній Кіровоград збиралися перейменувати на Єлисаветград уже давно. Почалося все у 1989 році, коли, виступаючи на головній площі міста, одіозна Лариса Скорик, тоді ще членкиня Народного Руху В. Чорновола, звернулася до теперішніх кропивничан: «шановні єлисаветградці», закликавши таким чином містян замінити комуністичну назву міста історичною.
Перший мер міста часів Незалежної України Василь Мухін у пресі озвучив ідею повернення містові назви «Єлисаветград». З того часу і тривали суперечки як перейменувати місто і чи треба це взагалі, що в'яло велися до 2016 року.
Суперечки ці виникли не на порожньому місці. Адже і до прийняття Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів...», Закон «Про географічні назви» передбачав, що
Перейменування географічних об'єктів здійснюється у випадку:
повторення назв однорідних географічних об'єктів у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці;
необхідності повернення окремим географічним об'єктам їхніх історичних назв;
істотної зміни функції або призначення географічного об'єкта;
Отже для перейменування Кіровограда на Єлисаветград законна підстава була. Не було волі. Однак ідея була і вона користувалася популярністю.
Втім, я відволікся від головного. Отже, колишні регіонали усіляко підігрівають у Кропивницькому ворожнечу між містянами щодо назви міста і за будь-якої можливості побряцують судовою справою проти ВРУ щодо «незаконного» перейменування міста.
Однак, якби принциповим для них було саме питання про перейменування міста на Єлисаветград, вони би ні з ким і не повинні були би судитися. Адже навіщо витрачати енергію намарне, якщо можна скористатися тим самим Законом «Про географічні назви», в якому чорним по білому написано:
Перейменування географічних об'єктів здійснюється у випадку... необхідності повернення окремим географічним об'єктам їхніх історичних назв...
Отже, якщо й дійсно Ларін і ко прагнуть саме повернути містові історичне ім'я, то чом би просто не подати відповідний законопроект до Верховної Ради? Чом би не провести просвітницьку роботу серед містян і столичних чиновників? Чом би не закинути ідею повернення Кропивницькому первісної назви у блогосферу? І перейменувати врешті місто більшістю голосів у Верховній Раді України... Куди як прості і очевидні дії. Особливо для «авторитетних юристів», які мали би бути знайомі з українським законодавством.
Відтак, стає цілком очевидно що для екс-регіоналів просто-напросто вигідний розкол серед жителів Кропивницького на прихильників нової і старої назви, що їм вигідно виводити на вулиці стінка на стінку твердолобих прихильників імперської назви з не менш твердолобими прихильниками назви чинної, що вони бажають, користуючись тотальним незнанням українського законодавства серед населення пролізти у органи влади, всього лиш солодко пообіцявши наївному виборцю: «ми доб'ємося, щоб Кропивницький став Єлисаветградом».
Інакше вони просто не пішли би шляхом судової тяганини з ВРУ, вигода якої полягає лише в тому, що бабусям, пролєтаріям та іншим потенційним виборцям тепер можна сказати: «Ми захищаємо вашу думку в суді!». Так і виглядає популізм. Просто кажи піплу те, що він хоче чути.
Саме тому й неприпустимо нині бажати щоб Кропивницький став Єлисаветградом.