site.ua
член клубу

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову "Про затвердження державним прапором України Національного прапора".

Того ж 1992 року художниця китайського походження Мао Мао під час відвідин президентом Л. Кравчуком виставки в Будинку вчених вмовляє останнього змінити порядок смуг на прапорі України, мотивуючи своє прохання тим, що ніби синя й жовта смуги на прапорі України утворюють, згідно з книгою "І-цзин", гексаграму "Пі", що віщує лихо і занепад молодій державі. Безрезультатно.

У 2007 році позафракційний депутат Олег Антіпов подає до ВРУ законопроект щодо зміни порядку смуг на прапорі України, апелюючи до китайських вчень. Законопроект згодом відкликано.

2016 року депутат ВРУ Сергій Мельничук (Воля народу) запропонував поміняти місцями смуги на українському прапорі, мотивуючи це відновленням історичної справедливості.

Між цими датами точилося безліч суперечок поміж українцями: який же має бути порядок смуг на державному прапорі? Точаться ці суперечки й досі. Втім, виникають вони, здебільшого, через історичні міфи та надумані причини. Ці міфи їхні прибічники здіймають, як знамена, і йдуть із ними на бій з українським біколором.

Розгляньмо ж детальніше аргументи, що їх наводять противники державного прапора.

І

Прапор України не відповідає нормам геральдики (наука про герби) та вексилології (наука про прапори). Адже кольори прапора мають відповідати кольорам герба. Герб України – золотий тризуб на синьому щиті. Відтак виходить, що золотий тризуб згори, а синій щит знизу. Чому ж порядок кольорів на прапорі інакший?

Власне, жодних подібних правил геральдики і вексилології не існує. Однак у німецькій геральдиці ХІХ ст. існували рекомендації (але аж ніяк не обов'язкові до виконання правила й норми) щодо розробки прапорів на основі гербів. Саме ці рекомендації і закликали розміщувати згори прапора смугу кольору фігури герба, а знизу – щита. Згідно цих рекомендацій, нетяжко переконатися, розроблений і прапор Німеччини.

Трохи інакше розроблений гербовий прапор Російської імперії (т. зв. "Імперський прапор"), однак очевидно, що розроблявся він на основі тих самих рекомендацій, оскільки і серед імператорської сім'ї, і серед провідних геральдистів імперії більшість складали німці.

В Австрії, яка послуговувалась цими ж таки рекомендаціями, існувало (й існує донині) безліч винятків з цих "неписаних правил", зокрема:

герб і прапор Відня


герб і прапор Нижньої Австрії

герб і прапор Тіроля

Всупереч даним рекомендаціям розроблено й прапор міста Бидгощ, що у Куявсько-Поморському воєводстві Польщі

Та й самого воєводства

Попередній прапор Білорусі, хоча і складений на основі герба, проте цілком ігнорує згадані рекомендації.


Що ж до нашого прапора, маю сказати, що він не вписується в дані рекомендації хоча б тому, що не герб подарував йому свої кольори, а прапор подарував гербу свої барви. Адже герб України розроблявся на основі печатки князя Володимира. А печаток різнобарвних не буває. Сургуч завжди одного кольору.

Сам же національний прапор виник на основі гербу Галицько-Волинського князівства – "Галицького лева"

За княжої доби хоругва ГВК виглядала як синє полотнище з золотим левом.

Однак в ході Весни народів, у час появи національної свідомості, коли постало питання про національний прапор українців, було вирішено спростити давній стяг ГВК, щоби не вишивати на кожному прапорі лева. Так і з'явився наш національний жовто-блакитний стяг. В ті часи ніхто не зациклювався на порядкові смуг і побутували обидва варіанти. Коли ж із Західної України прапор прийшов на Наддніпрянщину, то популярність він здобув завдяки подібності до українського пейзажу. Тоді й народилося народне тлумачення символіки прапора, живе й донині: золоте колосся і мирне блакитне небо.

ІІ

На прапорі УНР жовта смуга була згори, а синя – знизу. Сам Грушевський запропонував цей варіант, відстоюючи норми геральдики (про "норми геральдики" ми вже говорили вище). Прийшовши до влади внаслідок перевороту, гетьман Скоропадський перевернув прапор на знак того, що все в державі тепер буде по-новому.

Насправді, в УНР побутували обидва варіанти прапора. В мережі немає доступних для широкого загалу документів, які би висвітлювали, яким був порядок смуг на державному прапорі УНР. Однак існує низка затверджених в УНР військових та морських прапорів, які мають верхньою смугою синю, а нижньою – жовту.

Морський прапор УНР

Відтак, можна впевнено стверджувати, що прапор УНР виглядав так, як і нинішній прапор України.

Крім того, зауважимо, що більшість українських державних утворень, зокрема, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Далекосхідна Республіка (Зелений Клин), Карпатська Україна та ін. мали у своїх прапорах синю смугу згори, а жовту знизу.

Герб та прапор ЗУНР


Прапор Республіки Зеленого Клину


Герб та прапор Карпатської України


Відтак можемо стверджувати, що чинний прапор є символом об'єднаної України, оскільки у різні часи різні українські держави здіймали саме прапор з верхньою синьою й нижньою жовтою смугами.

Зауважимо також, що М. Грушевський, який нібито вимагав привести прапор у відповідність до "норм геральдики", затвердив у якості герба УНР проект В. Кричевського, який якраз і не відповідав вимогам геральдики.

Зокрема даний проект критикував колега Кричевського Г. Нарбут, знаний ще за Російської імперії як художник-геральдист. Пізніше він став автором герба Української Держави Скоропадського. Нарбут небезпідставно звинувачував Кричевського в тому, що він створював герб УНР перш за все як художник, не рахуючись з геральдикою.

Відтак вважаю, що недоцільно наводити персону Грушевського як аргумент на користь перевертання прапора не лише зогляду на недостовірність даних про підтримку ним такого прапора, а й зогляду на сумнівну обізнаність Михайла Сергійовича з геральдикою.

ІІІ

Кольори прапора читаються згори донизу, а українці називають свій прапор "жовто-блакитним". Отже народ зберіг справжній порядок смуг на прапорі. Народ помилятися не може!

Широкі народні маси ніяк не могли знати, як правильно "читати" прапори. Люди просто казали те, що бачили. Так уже склалося, що "блакитно-жовтий" швидко вимовити в розмові не так зручно, як "жовто-блакитний". Логічно, що так і прижилася ця назва. Крім того, згадаймо, що і тлумачення про блакитне небо й золоте колосся вийшло саме з народу. З того самого народу, який назвав прапор жовто-блакитним. Відтак можна вважати безпідставною і байку про "правильне читання кольорів".

ІV

Синій колір – символ води, жовтий – символ вогню. Тому, згідно книги "І-цзин", прапор України утворює гексаграму "Пі", що означає занепад, розруху, оскільки вода "заливає" полум'я.

Українська символіка зокрема і європейські герби та прапори взагалі розроблялися без узгодження зі східними вченнями. Тим не менш, це їм, судячи з усього, не шкодить. Як бачимо на прикладі згаданої вище Австрійської землі Нижня Австрія, прапор, на якому "вода заливає вогонь" не віщує носієві лиха, про що свідчать економічні показники адміністративної одиниці.

Крім того, чому обов'язково трактувати синій та жовтий кольори саме як воду та вогонь?

V

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне,консервативне начало. А зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним.

Насправді ж історично в українській культурі загалом та іконописі зокрема і золотий (жовтий), і синій кольори позначають духовне, божественне. На Українських іконах Небо зображувалося чи блакитним, як ми бачимо його в житті, чи золотим, що символізувало божествене світло.

Блакитний – традиційний колір Божої Матері. Традиційно Богородицю на українських та білоруських іконах зображували в синіх шатах. Такою вона постає і в Софійському соборі, що у Києві (до того ж на золотому фоні).

Тобто, відповідно до "норм геральдики", себто до німецьких рекомендацій щодо розробки прапорів, можемо вважати, що на нашому прапорі зображена Богородиця у золотому сяйві (геральдична шютка).

Також згадаємо, що церкви, зведені на честь Божої Матері традиційно мають сині куполи, що символізують Небесну чистоту (Божа Матір – Діва Непорочна).

Відтак можемо стверджувати, що в українській традиційній символіці і синє, і золоте означає духовне начало. А отже твердження, ніби на прапорі України "пасивне начало домінує над божественим" безпідставні.

VІ

Згідно міжнародних правил і традицій, перевернутий прапор означає загрозу, війну, лихо. Тому доки наш прапор перевернутий, ми самі накликаємо на себе лихо.

Ну, по-перше, як ми вже з'ясували, наш прапор не перевернутий.

А по-друге, таких міжнародних традицій не існує. Витоки міфу про такі традиції знаходимо в т.зв. Кодексі прапора США. Так, там чітко вказано, що прапор забороняється виставляти догори дриґом, за винятком подачі сигналу лиха. А от жодних міжнародних правил щодо перевертання прапорів на знак біди нема і бути не може, оскільки є державні прапори, які перевернути неможливо.

І лише державний прапор Філіппін обов'язково перевертається під час війни. Так того вимагає законодавство країни.

Прапор Філіппін у мирний час

Прапор Філіппін під час війни

Тож, підсумовуючи все сказане, можна зробити висновок, що будь-які сумніви у правильності порядку смуг на державному прапорі України є безпідставними. Хочеться сподіватися, що українці покинуть безглузді чвари, довкола порядку смуг на прапорі і він нарешті об'єднає нас усіх. Адже саме цей прапор 1966 року здійняли над Київським інститутом народного господарства Георгій Москаленко та Віктор Кукса.

Саме під цим прапором проходив ланцюг єдності "Українська хвиля".

Саме цей прапор занесла до Верховної Ради УРСР група депутатів на чолі з В'ячеславом Чорноволом.

І саме цей прапор було в підсумку над нею піднято.

Тож гамуймо свою погорду, долаймо свої егоїстичні амбіції і шануймо наш синьо-жовтий стяг, котрий ось уже 26 років майоріє над нашою країною.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація