У ніч на 4 липня Росія знову вдарила по Києву. Але цього разу ціллю стали не просто об'єкти інфраструктури — під ракетний удар потрапило підприємство «УКРДЖЕТ», один із флагманів українського безпілотного виробництва.

Про цей інцидент стало відомо з повідомлень очевидців у соцмережах — зокрема Facebook та Telegram. Вони розповідають про пошкодження виробничих потужностей компанії у Святошинському та Солом'янському районах столиці. Масштаби руйнувань наразі невідомі, офіційні джерела мовчать. Але інформаційний шум не залишає сумнівів: удар був точковий і спрямований.

Чому саме «УКРДЖЕТ»?

Компанія «УКРДЖЕТ» — це не просто технічне підприємство. Це — частина нової української стратегії війни, в якій мобільність, технологічність і автономія безпілотних систем стали основою тактичної переваги. Її флагманські розробки — UJ-22 Airborne і UJ-23 Topaz — уже добре зарекомендували себе на фронті. Вони працюють там, де важко дістатися людині, і знищують те, чого не дістане артилерія.

Ці дрони — результат високотехнологічного мислення, яке Росія не може собі дозволити. Тому й б'є. Не по складам із болтами — а по центрам рішень і розвитку. Це атака не на залізо, а на смисли.

Чи зможе «УКРДЖЕТ» оговтатися?

На фоні обговорень у соцмережах вже з'являються припущення про релокацію виробництва — або в безпечніші регіони України, або навіть за кордон. Це логічно. Досвід «Аеророзвідки», "Brave1" та інших інноваційних ініціатив доводить: українська дронова індустрія гнучка і мобільна. Технології не тримаються за цеглу.

Але головне — у відсутності інформації про постраждалих. Це означає: команда жива. А отже, буде й виробництво. Можливо, інше. Можливо, ще краще.

Що це означає для нас?

Ця атака — лакмус. Ворог намагається зупинити не просто виробництво безпілотників. Він намагається заглушити джерело технологічного прориву, який робить нас сильнішими. Але замість цього він отримує ще більше рішучості, ще більше сміливості, ще більше інвестицій в інтелектуальний фронт.

Ми маємо розуміти: майбутнє війни — за дронами. І «УКРДЖЕТ», навіть під ударом, залишається частиною цього майбутнього. Бо Україна — це країна інженерів, винахідників і людей, які вміють відроджуватись.