Проблема з тривалою стагнацією економіки України, що виражається в слабкому економічному зростанні, періодичних валютних, фінансових, боргових, демографічних кризах вже загрожує суверенітету нашої країни.
Її причини очевидні, це — відсутність сприятливих умов для появи і розвитку інновацій, нерозуміння політикумом особливостей інновації, засилля «бізнесу» у політиці.
Українська економіка, з її високою часткою традиційного виробництва, не в змозі зараз накопичити необхідний потенціал для високих темпів економічного зростання.
Всім вже очевидний, що перехід від сировинної і аграрної моделі до економіки високих технологій — це парадигма майбутнього.
Вертикальні потоки несанкціонованого капіталу, злочинне вилучення коштів з фінансових потоків зіграли свою роль. У сукупності все це призвело до найвищої інфляції, відтоку капіталів і робочої сили за кордон, негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
Для подолання цієї проблеми і її насдідків необхідне вироблення інноваційних пріоритетів і розробка стратегії їх реалізації.
Вкрай актуальним є створення системи безпеки і захисту інноваційних трансформацій від деструктивних економічних відносин.
Країнам з розвиненою економікою, рішення такого завдання дається набагато простіше, тому що вони вже мають розвинене макроекономічне середовище, яке природним чином сприяє самоорганізації інноваційних процесів.
В Україні, ситуація ускладнена ще й тим, що системні проблеми накопичувалися десятиліття.
Долати такі проблеми покликані національне інноваційні системи.
Однак Україна явно упустила свій момент, не підтримала вчасно науку, не прислухалася до пропонованих пріоритетів, відсторонила науку від виконання функції головного консультанта Уряду, допустивши до цієї функції «бізнесменів».
Але, втративши час для створення національної інноваційної системи, подолати перманентну кризу, все ще є можливість, шляхом створення регіональних інноваційних систем.
Багато хто вважає, що в Україні вже є інновціонная система, аргументуючи наявністю науки, освіти і промисловості. Але ця точка зору не витримує критики під час обговорення проблем форміровання цілісних інноваційних комплексів — технологічних укладів, інноваційних галузевих систем.
Вважаю за доцільне, на даний момент, зосередиться на локальних інноваційних системах, а саме на регіональних інноваційних системах (РІС).
Перевага створення РІС в обмеженому регіоні обумовлено тим, що для її ефективного існування, необхідна певна замкнута екосистема, яка включає в себе:
- підготовку кадрів за спеціальними програмами;
- бізнес-акселератор;
- систему менторства (експертний супровід);
- фінансову структуру, яка надає фінансування;
- нову систему економічної безпеки;
Вкрай важливою є проблема заповнення розриву зв'язків між наукою і промисловість, між освітою і реальним бізнесом.
Не менш важливою є взаємодія з місцевою владою, мерією, особливо в контексті взаємодії по створеному середовищі, екосистеми.
А зараз приклад того, як в регіонах нашої країни, на місцях, відносяться до створення інвестиційно клімату і стратегічним інвесторам.
Британська компанія Gofer Mining, що відноситься до конгломерату Barclay, входить в Україну з метою привнести капітал та новітні технології в Закарпатський регіон.
Це нова інвестиційна програма, на першому етапі планує відновлення золотодобувної промисловістю в Закарпатті, а саме Мужиївське, Береговське та Квасівське родовища, створення до 5000 робочих місць та інвестування в розвиток інфраструктури регіону.
Капітал (а це 250 млн. фунтів стерлінгів) інвестор планує вкласти в українське підприємство-банкрут «Закарпатполіметали».
Планується будівництво нового сучасного гірничо-збагачувального комбінату, з метою комплексної переробки руди та виробництва кольорових металів для розвитку видобутку і переробки в Україні.
З української сторони, на рівні місцевої влади та регіональних «еліт» в зв'язці з колишніми одіозними особистостями, такими як біглій до Россії В. Захарченко (колишній ночильник МВС часів Януковича) відбувається зворотний процес — всебічне перешкоджання залученню вигідних для нашої країни зарубіжних стратегічних інвесторів.
Не забуваємо, що «еліту» Закарпаття десятіліттямі заганяє під свой контроль ФСБ, агент впливу в Україні — Медведчук.
Компанія Avellana Gold (нібіто американський «інвестор», який зараз активно намагається перешкоджаті Британський інвестіціям в Україну) верогідно також контролюєма екс-міністром Захарченко та его поплічнікамі, через місцевого громадянина Миколу Гожик, которого поставили «куратором» схем на місцевому ринку видобутку.
Безсумнівно, подібний негативний приклад не повинен стати перешкодою на шляху розвитку економіки України.
Правоохоронним органам і Адміністрації Президента потрібно уважно розглядати кожен такий випадок і припиняти будь-які спроби корумпованих функціонерів і місцевих «царьків» порушити процес приходу стратегічно важливих іноземних інвесторів.
Нормалізація інвестиційного клімату негайно дасть зелений сигнал іноземному капіталу, який устремиться в Україну та наповнить вакуум, який образовався після проходження Україною важкої економічної кризи.
Регіональні інноваційні системи, повинні стати точками зростання.
При досягненні певного рівня розвитку, РІС будуть утворювати інноваційні мережу — масштабну інноваційну систему національного масштабу, і таким чином економіка України може природним шляхом переведена на інноваційний шлях розвитку.
