В цьому світі, якось так вийшло, дуже мало людей, які в повному сенсі цього слова, є злими, тобто такими, які відчувають насолоду від чиїхось страждань, приниження або смерті. Це, дякуючи Небесам, аномалія.

Частіше люди творять зло внаслідок власного егоїзму, слабкості духу. Їхні проблеми здаються їм більш важливими аніж почуття, прагнення і навіть страждання інших людей. Аби було добре їм самим, люди йдуть майже на все, крокуючи так би мовити по трупам (іноді це не просто метафора) ближніх своїх.

Але більше всього за всі часи існування людства зла було зроблено заради перемоги… добра. В ім'я перемоги добра вбиті мільйони людей, покручені долі мільярдів. Коли в похмурі віки спалювали на вогнищах єретиків і відьом, це не було покаранням за їх гріхи. Ні, інквізиція вважала, що робить свою справу з найкращих міркувань. Так, тіло людини гинуло в муках, але завдяки цьому душа її рятувалася і відправлялася прямо в рай замість пекла, який був їй уготований за причетність до чаклунства. Абсолютно всі війни (принаймні на словах) починалися заради того, щоб люди на підкорених землях, нарешті, зажили мирно і щасливо. Просто завжди хтось заважає загальному добробуту – то сарацини, то християни, то капіталісти, то комуністи, то євреї, а то і просто дурні люди, які не розуміють свого щастя.

І завжди знаходилося безліч людей, які щиро вірили, що будь-які жертви на шляху до світлого майбутнього виправдані. Завжди є люди, які вважають, що знають, як буде краще для інших людей. І якщо для цього треба перетворити життя окремої людини в пекло, то треба починати діяти.

Кейс 752 (Одеська область, 2015)

«Хлопець, років 20, познайомилися в Інтернеті, пішли гуляти, напав, почав бити і дзвонив ще комусь, щоби приїжджали. Побив руками і ногами, використовував газовий балончик, поламав щелепу, погрожував вбити. Говорив, що я підорас і мене потрібно знищити. Чинити опір не зміг, оскільки напад був раптовим, і він використовував газовий балончик. Я пропонував йому [нападнику] гроші і телефон, але це його не цікавило».

Кейс 758 (Дніпропетровська область, 2015)

Порушниками була група хлопців спортивної статури у віці від 19 до 25 років. Коли постраждалий вийшов з маршрутки, вони його спіймали за рогом і почали бити ножем і заточкою, ножові поранення були до 5 см. у глибину. Жертві вдалося втекти. Ця група хлопців у той час постійно чекала біля клубу на одиноких хлопців. Вони намагалися заходити у «тематичний» клуб, але охорона їх зупиняла.

Ці та інші кейси зібрані Правозахисним центром «Наш світ» для щорічного звіту щодо злочинів на ґрунті ненависті. Звіт за 2015 рік можна знайти за посиланням.

Так, я про цих… «братів наших менших»… Ви теж згодні з тією тезою, що заради «очищення нації» можна і треба бити, принижувати, вбивати іншу людину? Тоді вам до душі будуть ідеї Максима Марцінкевича, який свого часу заснував суспільній рух «Оккупа́й-педофиля́й»?

Цей рух був створений нібито заради боротьби з педофілією. Але знайти справжнього педофіла в повсякденному житті досить важко. Тому поплічники «Тесака» (під цим прізвиськом більш відомий Марцінкевич) шукали на Інтернет ресурсах, де знайомляться геї, тих, хто цікавиться молодими хлопцями, потім назначали їм зустріч. Дуже часто в анкетах (часто навіть фальшивих) тих, хто виконував роль приманки, вказувався вік, за стосунки з яким не передбачено кримінального покарання. Але на зустріч приходив насправді неповнолітній, після цього для жертв починалося пекло. Найбільш поширеним прийомом було зйомки відео, на якому жертву після усіляких моральних знущань та фізичних тортур примушували зізнатися в скоєні злочину. Після цього ролик з'являвся на спеціальному каналі на YouTube.

Перші учасники руху не мали корисливих інтересів. Головним для них була за висловом одного з послідовників «Тесака» Пилипа Разинського: «Делайте репосты, ломайте им жизнь!»Цей підліток(на початку діяльності 16 років) спочатку в русі Марцінкевіча виконував роль приманки, але потім створив власній рух «Оккупай-геронтофиляй», який займався тим що «ламав життя» підліткам гомосексуальної орієнтації, які шукали знайомств з подібними собі через Інтернет.

Але згодом деякі послідовники, звісно, не змогли уникнути спокуси ще й заробити на «благородній справі» боротьби за кращий світ.

Кейс 596 (Запоріжжя, 2016)

3 січня о 22.20 Євген познайомився з хлопцем в інтернеті на сайті da.zp.ua, після чого домовилися про зустріч приблизно о 23.00. Прийшовши на вказане місце Євген, стояв на зупинці громадського транспорту, під'їхала машина синього кольору (номер машини не запам'ятав). Водій посигналив і Євген сів в машину на переднє сидіння біля водія. Водій машини виявився в масці. У салоні знаходився ще один чоловік, який закрив очі Євгену. Після чого почали погрожувати пістолетом, приставивши його до шиї, сказали чітко і ясно відповідати на їхні запитання. Під час загроз звучали слова про те що він гей, таких як він, варто вбивати. Ображали, принижували. Вимагали гроші та вточнювали, чи можуть за нього заплатити хтось із родичів, але Євген сказав, що нема кому заплатити. Його вивезли на пустир (місце визначити не може), вивели з машини. Принижували, погрожували пістолетом, сказали якщо він побіжить, то вони почнуть стріляти. Відібрали телефон, дістали з сумки гроші. Потім йому сказали йти прямо і не озиратися. За словами потерпілого, порушники досі перебувають у цьому чаті під тим самим ніком, що й раніше.

Кейс 610 (Вінниця, 2015)

Андрій познайомився через ВКонтактє з хлопцем на ім'я Максим, вони зустрілися на наступний день близько 15 години на набережній біля фонтану Рошен. Прогулюючись, до них підійшло ще 3 молодих хлопців, які, разом оточивши Андрія, почали обзивати «підором», ображати, знімати на камеру і бити по голові. Знявши відео-зізнання про те, що Андрій є геєм, порушники пригрозили, що покажуть це відео його батькам, родичам і в училищі. За мовчання вимагали 5 тисяч гривень. Андрій назбирав ці гроші, і в середу поніс їм, на зустріч прийшов уже інший хлопець, назвав він себе Сергієм. Він сказав, щоб Андрій приніс ще 5 тисяч або нехай підставляє інших хлопців-геїв знайомлячи їх з ними (і ті так само будуть їх шантажувати). Андрій не знав, що робити – грошей у нього більше не було, а підставляти інших він не хотів і на наступний день хлопець вирішив накласти на себе руки, наковтавшись таблеток. Врятувала хлопця майстриня, яка вирішила зайти до нього в гуртожиток, викликавши швидку допомогу. Андрію врятували життя. У відчаї він розповів усе майстрині, а та директору училища, і вони наполягли на тому, щоби хлопець написав заяву в міліцію. На наступний день вони поїхали у відділок. Міліція прийняла заяву і дала направлення на зняття побоїв. Від міліції нічого не приходило про розслідування порушення, а Андрій вирішив піти з училища. Провівши своє розслідування, Андрій зробив висновок, що це були малолітки з «Модного вироку», оскільки знайшов справжні сторінки порушників у ВКонтактє.

В останньому кейсі згадувався рух «Модний вирок». Він заснований у Росії, але, як бачимо, «працює» філія і в Україні. Ось програма дій цього руху (мова, орфографія та пунктуація збережені).

ИДЕОЛОГИЯ МОДНОГО ПРИГОВОРА РОССИИ.

Мы – борцы за нравственность, а не шовинисты или леваки. Поверьте, если поднимется нравственность и здоровый образ жизни, то все будут довольны. Мы не против анархистов и анти-капиталистов как союзников. Нравственность и ЗОЖ выгодны всем, давайте за них дружно бороться!

Украинофобию и русофобию мы тут не жалуем. Все мы за нравственность, ЗОЖ и против разложения. В борьбе с чистом злом- таким, как к примеру, наркомания и педофилия. Если мы будем враждовать поток разврата, вредных привычек и ценностей сметет нас всех.

Не правильное, образование, уродование потока СМИ, переписывание наук и в частности истории и приводят к падению нравственности и создают 80 процентов проблем общества.

Подумайте сами и посмотрите вокруг. Вокруг все пьют, курят, блудят и разлагаются! Всюду ночные клубы, барыги наркотой, наркоманы. Девочки лишаются девственности уже в 10-13 лет в основном.

По телевизору сплошная пропаганда блядства и разложенческих ценностей, старшее поколение промыто всяким бредом и всем плевать что происходит, деградация и вымирание всего и вся.

Мы готовы к сотрудничеству со всеми,у кого остался рассудок.

Ось ще одні, хто знає прості відповіді на складні питання. Бо ж як, на вашу думку, ці люди планують робити світ кращим? Так, ви вгадали. Прийом той же – перетворити життя «носія зла» в пекло на цьому світі.

Если вы хотите , слить «Девочку легкого поведения, гомасексуалиста , педофила, наркогторговца, и т.д. Оставить информацию можно следующим способом… (Мова, орфографія та пунктуація знову збережені).

Кейс 605 (Дніпро, 2015)

Антон: „Ці два хлопця постійно очікували мене біля універу, погрожували мені, публічно принижували. Все почалося з погрозливих повідомлень у соцмережах, зокрема ВКонтакті. Декілька разів наносили мені удари в живіт, але синців не залишалось, тому в міліцію я навіть не звертався. Привело все це до того, що я боявся ходити в університет, а потім взагалі забрав документи. Вислови типу: заднеприводный, п*дар, гомосек. Публічно змушували ставати на коліна, імітуючи оральний секс. Ніяких дій для захисту мною вчинено не було, бо я боявся йти навіть в міліцію, якби ті хлопці дізналися про це, легкими побоями це б не закінчилося“.

Протягом останніх років в Україні діяла велика кількість подібних рухів та груп (деякі навіть не мали назви чи оформленої структури), які були створені на базі націоналістичних, патріотичних організацій на кшталт „Правого сектору“, „Азову“, „Тризуб“, „Сокіл“, об'єднань футбольних ультрас тощо. Не завжди керівництво згаданих об'єднань знає про дії молоді з числа своїх прихильників чи схвалює таку їхню діяльність. Але важко не визнати, що це не випадковість, що ті, хто виборює „перемогу добра“ власними кулаками, поділяють цінності цих організацій.

Дії українського руху „Голубятня геть!“ свого часу набула широкого розголосу, бо жертвою його стала досить відома людина – учасник шоу „Ікс фактор“ Олександр Богун. „Тесак“, а саме він прийняв безпосередню участь в „акції“, сказав під час екзекуції: „В принципе, я не стал бы убивать тебя за то, что ты – гей. Я отправил бы тебя в концлагерь: там организовывай гей-парады, переодевайся в бабу и устраивай свои песни и пляски“.

Крім іншого на тілі Богуна його кати намалювали ще і дві зірки Давида. Антисемітизм і гомофобія завжди знаходять спільну мову. Ось на сторінці „Модного вироку“ знаходиться реклама такої собі партії „Наждак“. Для прикладу параграф з їхньої програми: „Позиции христианства и других религий и традиций Европы ослабевают искусственно размываясь – толерантностью, дерьмократией, либерализмом, гомосексуализмом и индивидуализмом. Их пропагандируют захваченные Сионистами СМИ“.

В одному з вищенаведених кейсів говорилось про те, що потерпілий не став звертатися до міліції для свого захисту. Чи правий він? Так, правоохоронні органи повинні захищати скривджених та боротися зі злочинцями. Але люди, що працюють там, є невід'ємною частиною нашого суспільства. Нажаль, не кращою частиною.

Кейс 638 (Маріуполь, 2015)

Декілька міліціонерів, видаючи себе за геїв, які шукають знайомств, запропонували зустрітися через соцмережі, при зустрічі незаконно затримали, відвезли до райвідділку, де вимагали гроші в розмірі 8000 грн. або вони повідомлять на роботу, батькам і сусідам про це. Постраждалий був вимушений заплатити цю суму.

Кейс 654 (Одеса, 2015)

„Один хлопець призначив зустріч, привів до себе додому, через деякий час до квартири зайшли декілька чоловік, називалися «Модним приговором» і почали вимагати кошти, щоб вони нічого не розповіли близьким та знайомим, погрожували побити і показали відео, як вони б'ють інших хлопців... Після випадку довелося віддати нападникам гроші, після цього вони вимагали ще... Великий страх надалі з кимось знайомитись... Ніяких дій на свій захист вчинено не було, оскільки нападники сказали, що серед них є співробітники міліції і звертатись куди-небудь безглуздо“.

Кейс 664 (Дніпро, 2015)

„Група молодиків (10-15 осіб) віком від 20 до 30 років. Під виглядом знайомства у спеціалізованому додатку "Hornet", мого знайомого запросили на зустріч, де на нього напали з криками «Тримайте його, вбивайте! Він підарас!» та завдали йому тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Поліція на виклик не з'явилась“.

Кейс 667 (Івано-Франківська область, 2015)

„Співробітники міліції. Познайомилися на сайті знайомств для зустрічі. Посадили в машину, привезли в кабінет, вимагали гроші... в іншому випадку – розголошення нетрадиційної орієнтації. «Ти підар, всі будуть знати». Матеріальна [шкода] у сумі 2 400 грн.“ Постраждалий нікуди не скаржився.

Кейс 662 (Луцьк, 2015)

„Обласна міліція на вул. Винниченка, вимагання грошей від мене, погрози, що розкажуть все в університеті, якщо не заплачу 600 грн. Три співробітника міліції віком 35-45 років. Затягнули в підвал і знущалися“.

Досить поширеною в суспільстві є думка, що „нікого не стосується, чим інша людина займається з іншою у ліжку, але хай тільки гомосексуали роблять це так, щоб ніхто їх не бачив“. Я вже не кажу про те, що це не зовсім справедливо вимагати від іншого те, чого не вважаєш за потрібне робити сам, але в усіх цих, процитованих мною випадках жертви і не робили нічого, що суперечило цьому суспільному „консенсусу“, вони просто намагалися так-сяк налагодити своє особисте життя.

Згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів Планом дій по реалізації Національної стратегії у сфері прав людини разом з іншими заходами передбачено, що влада бере на себе обов'язок на законодавчому рівні посилити відповідальність за злочини на ґрунті ненависті. Це повинно стати обставиною, що обтяжує провину. Наразі зараз і суди у своїй практиці, і суспільна думка вважає ненависть до окремих (не дуже популярних) груп населення обставинами, які пом'якшують провину.

Я не знаю, як буде проходити обговорення цього законопроекту у Верховній Раді, який розголос матиме це нововведення (якщо його приймуть) у суспільстві. Упевнений тільки в одному. Ніяка норма закону не матиме сили допоки її не буде сприймати як таку, до якої треба прислухатися, більшість населення.

Є два підходи щодо боротьби зі злом. Згідно з першою треба боротися з повсякденними проявами зла, з його носіями. Хто краще і запальніше бореться зі злом, той добра людина. Другий путь рекомендує починати перш за все з себе, вимагає від кожного постійного морального самовдосконалення, боротьби зі злом у власній душі. Але віра без дій мертва, тому крім того теж постійно треба творити добро власними вчинками. Робити так, щоб усі, хто живе поруч з тобою, внаслідок твоїх зусиль жили краще.

Другий путь, звісно, важчий. Може тому так часто зустрічаєш в житті добро саме з кулаками.