Спекотно. Заходжу в шикарний диліжанс, який серед простого люду носить досить скромну назву «маршрутка» Сідаю біля вікна. На наступній зупинці біля мене сідає білявка, фрау років 40, з такими величезними як вареники губами та віями мабуть метрової довжини : Вона коли кліпала то я чув як розганяється повітря в салоні диліжансу, приглушуючи ревіння мотору

О, Господи, ці величезні губи повсюди: вони у маленьких дівчаток, і навіть у бабок, які продають «сємкі» та цигарки поштучно Я звичайно не проти пластичної хірургії, але в цієї фрау було дійсно не гарно.
Вона сіла на плаштмасовий стілець так ніби залізла в лимузин, де її чекав, о майн Готт, сам Бред Пітт Повагом з блискучої торбешки фрау дістала телефон, поглянула в екран і почала поправляти волосся на голові. Але мені не довго довелося милуватися її штучною красою та витонченими манерами

Прийшло повідомлення від товариша з Німеччини. Він журналіст раніше часто бував в Україні. Не байдужа йому доля країни. Товариш спитав чи не можемо ми поговорити про «всеосяжне перемир'я» та й взагалі про українські реалії.

Увікнули Zoom на телефонах і почали sprechen Через кілька хвилин я помітив як фрау напружено дивиться то на мене, то на екран мого телефону. Раптом вона як вскоче зі свого місця, ніби їй на стегно руку поклав не Бред Пітт, а бомж Колюня і зарепетувала: «Фашист ти йобаний, мудак самий настоящій, мразь!!!!». І швидко пересіла від мене. Я попросив свого німецького друга трохи пізніше zu diskutieren

Знімаю навушники і питаю фрау «а що власне сталося? Я що Вам на ногу наступив?». Лєпше я цего не робив з її перекошеної від люті пащєки полилися слина та отрута, фрау почала розмахувати руками та кричати про «фашистов, дєдов-бабов, каториє ваєвалі, вєлікую атєчєствєнную, продажних біндер, жидов» . І тут до мене дійшло, чому ж так сталося: я ж то розмовляв німецькою Тільки-но я зібрався сказати фрау у відповідь комплімент, виражений словом «дурепа», що на мові племені кечуа означає «яка розумна жінка» як хтось похлопав по плечу збоку.
«Братуха, та забий на цю дурну бабу. Ти ж німецькою разговарівав?» — пролунало від хлопчини. Я відповів йому ствердно. «А я кажу корєшу, ти диви он чувак німецькою базаре». Я посміхнувся і запитую «як визначив?». Хлопчина тут же відповів «Я ж в Гєрманії був на заработках. Язик понімаю. Дуже жалію шо в школі не учив, щас би я поляками командував на роботі а не вони мною. Міні так хазяїн і казав, шо аби я хоч трохи німецьку шарив, то ганяв би поляків...».

Фрау побачила, що увагу на неї ніхто не звертає і замовкла. А хлоп давай розпитувати як йому вивчити німецьку.

Тим часом я звернув увагу, що на фрау була футболка Hugo Boss — заводи цього бренду вдягали нацистський Вермахт, а на ногах в неї були блискучі кросівки фірми Adidas — ці виробляли протитанкові рушниці та інше військове спорядження для гітлерівської армії.