Український Тиждень

Німецькі жінки живуть із серйозною дилемою. І що краще вони освічені, то вона більша. Адже що вищий рівень їхньої освіти, то менше дітей вони народжують. Серед жінок із вищою освітою кількість бездітних особливо висока, натомість частка матерів із великими сім'ями, які навчаються, невелика.

Німецькі жінки живуть із серйозною дилемою. І що краще вони освічені, то вона більша. Адже що вищий рівень їхньої освіти, то менше дітей вони народжують. Серед жінок із вищою освітою кількість бездітних особливо висока, натомість частка матерів із великими сім'ями, які навчаються, невелика.Рівень народжуваності впав із посиленим вступом жінок у виші. Упродовж десятиліть це головна проблема німецької сімейної політики. Тим-то й несподівані останні дані Федерального інституту досліджень народонаселення (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung, BiB), які ексклюзивно отримав Welt am Sonntag. Згідно з ними жоден інший освітній прошарок не бажає стількох дітей, скільки жінки з академічної сфери. Троє або більше, не беручи до уваги всі перешкоди, — ідеальна кількість, кажуть у репрезентативному опитуванні майже 35% 25–47-річних жінок з університетською освітою. Натомість серед жінок із початковою або середньою освітою лише 33,5% та 28% відповідно хочуть мати велику сім'ю.Проте видається, що на шляху до багатодітності в жінок із вищою освітою особливо великі труднощі. Адже насправді лише 14% із них мають багатодітні сім'ї. «Причина в тому, що саме жінки з академічної сфери занадто часто відкладають своє бажання мати дитину на потім», — пояснює Мартін Буярд, директор із досліджень BiB.

Пізнє материнство аж ніяк не ідеал

Жінки з вищою освітою першу дитину народжують у середньому в 34. Натомість для менш освічених середній вік становить 28 років. Статистично 34 — це виразно запізно, щоб природно народити ще двох дітей. Згідно з міжнародним медичним дослідженням, проведеним Університетом Еразма в Роттердамі, жінка мала б народити першу дитину найпізніше в 31, тут дослідники виходять з імовірності 75%, щоб природно привести на світ ще двох малят. Для двох дітей найпізніший вік 34 роки, для однієї — 37. Парадокс: жінки з академічної сфери аж ніяк не вважають пізнє материнство ідеальним. У середньому найліпшим для першої дитини вони називають вік до 28 років, показує дослідження бачення сім'ї BiB. Це на шість років менше за фактичний середній. У жодному іншому освітньому прошарку бажання та реальність не різняться так колосально.

27% залишаються бездітними

Дослідник BiB Буярд бачить багато причин цього: «На жаль, чимало 30-річних жінок з академічної сфери ще на початку кар'єри. Вони застрягають у волонтерстві, програмах стажування або роботах початкового рівня та мають ще й строкові контракти. Саме останні і є отрутою для планування сім'ї». Окрім того, багато цих молодих жінок не знає, у якому місці вони та їхній партнер колись опиняться. Або, що також стає дедалі поширенішим, вони ще не хочуть прив'язуватися до партнерів. До цього додається відома серед соціологів проблема парування. Вона полягає в тому, що жінки з академічної сфери досі значно рідше, ніж чоловіки, одружуються з особою з нижчим рівнем освіти. Це додатково подовжує пошук партнера. Ідеального батька дітей шукають і шукають. Так триває роками, бажання мати нащадків відкладається, доки нарешті для деяких жінок не стає занадто пізно. Згідно з даними Федерального статистичного управління, 27% усіх жінок з академічної сфери в Німеччині бездітні. Натомість серед усіх жінок частка тих, хто не народив дитину у віці між 42 і 49 роками, становить лише 20%. Водночас частка жінок із вищою освітою в загальному населенні різко зросла. У 2017-му близько 30% 30–34-річних мали вищу освіту. Це було вдвічі більше, ніж у поколінні їхніх матерів.

Кар'єра, що дає вільно дихати багатодітним сім'ям

Передовсім у галузях, які вважаються особливо перспективними, таких як комп'ютерні та природничі науки, фахівці-жінки утримуються від заснування сім'ї. За даними Федерального статистичного управління, бездітними залишаються 40% програмісток. У так званих професіях MINT (математика, інформатика, природничі науки та технології), які в минулому вважалися чоловічими галузями, за браку фахівців роботодавці намагаються залучати жінок, але, очевидно, рідко пропонують робоче середовище, що полегшує створення сім'ї. Дружні до родин умови праці та кваліфіковані роботи на умовах неповної зай­нятості, які пропонують сім'ям із маленькими дітьми достатньо часу для догляду за ними й водночас залишають відкритими професійні можливості, на думку Буярда, є ключем до зростання багатодітності серед людей з академічної сфери. Дослідник виступає за кар'єру, що дає вільне дихання та більше рівноправності.

Житло для великих сімей надто дороге

Сім'ям із маленькими дітьми можна було б, наприклад, після дитячих грошей виплачувати ще й державний бонус, якщо обоє батьків зайняті від 60% до 90% звичайного робочого дня. «Ідея полягає в розбитті усталених структур, де жінки після народження дітей часто працюють півдня».
Якщо політики в нашій країні хочуть припинити спад народжуваності, вони повинні, з огляду на статистику, передовсім подбати про великі сім'ї. Останніми десятиліттями їхня частка дуже знизилася й, згідно з підрахунками BiB, становить приблизно 68% загального зменшення народжуваності в Німеччині. Лише 26% можна пояснити зростанням бездітності. Аксель Плюннекке, дослідник Кельнського інституту німецької економіки, написав огляд на тему багатодітних сімей і зробив низку пропозицій політикам: «Покращення в галузі освіти та можливостей почати кар'єру з дитиною були б корисними». Це полегшило б молодим парам завдання народити кілька дітей відносно рано. Наступні важливі пункти — сумісність сім'ї з роботою, варіанти догляду — зорієнтовані на потреби в гнучких годинах роботи. Окрім того, багатодітні сім'ї повинні мати достатньо місця для життя. Проте передовсім у великих містах просторі квартири дефіцитні й дорогі.

«Народжуйте дітей коли вам підходить»

Плюннекке каже й про соціальний імідж багатодітних сімей. Тут слід позбавитися старих стереотипів і зробити багатодітність нормою. Подолання стереотипів також є постійною темою для гендерної дослідниці Ельке Хольст. Вона наукова директорка Німецького інституту економічних досліджень (DIW) і знає, наскільки міцно нерівномірний розподіл сімейної та побутової праці тримається й серед молодих пар. Дослідниця радить жінкам думати про це ще під час пошуку партнера. Діти та кар'єра — за таку комбінацію повинні відповідати також чоловіки й брати на себе частину завдань. Вона має ще одну пораду для молодих освічених жінок, які хочуть мати великі сім'ї: «Народжуйте дітей коли вам підходить». Адже оптимального часу для вагітності, як під час навчання, так і після перших кар'єрних кроків, однаково не існує. А це означає, що слід пристосовувати кар'єру до життя, а не навпаки.