Позавчора в ефірі «Україна 24» заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін озвучив бачення як сьогоднішні події в Афганістані невдовзі зможуть відобразитися на Україні.

За оцінкою зовнішньополітичного відомства, існує загроза використання росіянами потоку афганських біженців проти нашої держави. «Не треба забувати давно відточені прийоми Російської Федерації та Білорусі, які вже неодноразово демонстрували здатності погіршувати або негативно впливати на міграційну ситуацію в сусідніх країнах або Євросоюзі», — наголосив Єнін. «Безумовно, ми не виключаємо, що таке може статися і зараз, що Росія скористається можливістю вплинути на міграційну і безпекову ситуацію в Україні. Ми не сидимо склавши руки — ми посилюємо координацію всередині країни, працюємо з міжнародними партнерами, щоб мінімізувати відповідні ризики і забезпечити безпеку наших громадян», — запевнив заступник міністра.

У свою чергу, експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса вчора на сторінках видання «Заборона» заявив, що не бачить жодної загрози: «якщо буде нова хвиля міграції, то афганські біженці, звичайно, поїдуть до Європи старим перевіреним маршрутом — через Іран і Туреччину. Може бути, частина біженців побіжить і через Україну як транзитну країну. Не так багато, звичайно, але бували такі інциденти».

Проте «не так багато» — питання розтяжне. Тим більше, що Туреччина вже будує стіну вздовж свого кордону з Іраном, щоб не допустити напливу біженців. У країні мають намір звести 295-кілометрову стіну, яку укріплять колючим дротом та траншеями, тож звичний маршрут може бути змінено на інший.

Тимчасом, посилюючи охорону українсько-білоруського кордону через розвиток політичної ситуації у Білорусі, наші прикордонники вбачають загрозу навіть у рибацьких човнах і прогулянкових катерах на Київському водосховищі (розташованому на території Київської Чернігівської області та РБ), Прип'яті та Дніпрі. Сховатися можна на березі численних дрібних островів та у заплавах, до яких навіть не завжди може підійти катер охорони, використовуючи у такому разі дрони. Крім того, значну ділянку сухопутного кордону з Росією через окупацію частини території на сході ми не контролюємо.

Актуальної інформації про затримання порушників державного кордону офіційний вебсайт Державної прикордонної служби України не надає. Натомість у опублікованій 15 серпня «до Дня Незалежності України» п'ятірці найгучніших затримань нелегальних мігрантів на державному кордоні впродовж трьох десятиліть зазначається, що найбільші групи нелегальних мігрантів складались із громадян Афганістану, Китаю та Індії. Так, у липні 2001 року в приватному будинку в селі Велика Паладь, що за 3 км від кордону з Угорщиною, прикордонники виявили 79 громадян Афганістану, які з Кабулу (!) пробиралися в Україну автівками, котрі постійно змінювали (!), а з Києва до українсько-угорського рубежу дісталися вантажівкою у мішках, під виглядом картоплі. Ще одну чималу групу з Афганістану виявили у жовтні того ж року. У приватному будинку, поруч із залізничною станцією Струмківка, «квартирували» в готовності перетнути кордон 74 іноземці.

Так що, як бачимо, прецеденти є, та ще й непогано організовані, з огляду на використання афганцями часто змінюваного автопарку.

Водночас, як вчора заявив віце-шеф Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Воншік, протягом останнього тижня прикордонна служба РП на польсько-білоруській ділянці посилена 1 тисячею військовослужбовців Війська Польського. Загалом лише за 17 днів серпня цього року кордон між Білоруссю та Польщею намагалися нелегально перетнути 1 935 осіб, з них 1 175 осіб було повернуто, a 760 іноземців було затримано. Наразі, за неофіційними даними, у місцях тимчасового розміщення перебуває вже понад 1,5 тисяч мігрантів.

У зв'язку з цим, уряд Польщі прийняв до розгляду підготовлений МВС проект внесення змін до закону про іноземців з метою приведення відповідних норм та інструкцій до актуальної міграційної ситуації на зовнішньому кордоні ЄС. Представники місцевої влади порушують питання про необхідність додаткового інженерного захисту кордонів.

Раніше зміни до законодавства, які дозволяли повернення мігрантів ухвалили Литва та Латвія після різкого зростання кількості організованого Республікою Білорусь переміщення на їх територію мігрантів з Іраку, Сирії, Афганістану та інших країн. Литва також продовжує будівництво паркану на кордоні з Білоруссю протяжністю 508 км.

Інші європейські країни теж готуються до ймовірного збільшення хвилі афганських біженців. У Європі побоюються, що новий спалах війни в Афганістані загрожує повторенням кризи 2015 року, коли внаслідок війни в Сирії понад мільйон біженців з тієї країни, а також з Іраку та інших країн рушили до Європейського Союзу.

Це, нагадаю, помітно дестабілізувало ситуацію в Євросоюзі та загострило відносини між країнами Західної та Центральної Європи, що зіграло на користь Росії. Зокрема, тоді міністри закордонних справ Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща) заявили про незгоду з намірами Єврокомісії розподілити по країнах ЄС 120 тисяч біженців, а в 2017 році Євросоюз висунув Польщі та Угорщині ультиматум, погрожуючи санкціями за відмову приймати «їхню» квоту мігрантів з території Італії та Греції.

Зараз європейські уряди вчергове розходяться в тому, як зарадити потенційній кризі. Розбіжності виявилися стосовно того, чи депортувати тих осіб, зокрема афганців, які самочинно дістаються Європи, і яких можуть вважати мігрантами, а не біженцями. Минулого тижня шість країн ЄС підписали заяву, в якій зобов'язувалися і далі депортувати мігрантів попри ситуацію в Афганістані, щоправда згодом Нідерланди та Німеччина змінили свою позицію.

Отже, якщо держави ЄС навколо України не впускатимуть або депортуватимуть потенційних нелегальних мігрантів, питання географії їх маршрутів і розміщення є незайвим.