Маріуполь, який я знала, стерся. Його знищили окупанти, не залишивши в місті «живого» місця. Сьогодні вони в тих будинках сплять, їдять, атдихають. І такі умови для них нормальні. Навколо голодні та грязні люди, а вони атдихають. Що черговий раз підтверджує — вони не гідні і волосинки наших військових, які ділились останнім з цивільними, яких вдалось вберегти в стінах «Азовсталі».
«Азовсталі». Незламні воїни обороняли місто з перших днів повномасштабної війни. Захисники, які сьогодні вийшли з «Азовсталі», з піднятою головою, були і будуть героями.
Незламні. Полк «АЗОВ», 36-а бригада морської піхоти ЗСУ, Нацгвардія, прикордонники, СБУ, поліція. Сьогодні окупанти можуть спробувати їх використовувати для своїх ігор. І все, що вони говоритимуть на камеру, треба перевіряти силою логіки та здорового глузду, пам'ятаючи, про героїчну оборону міста українськими військовими.
А ще є наші цивільні, яких відправили в окуповану частину Донецької області в перші тижні вторгнення. Які не пройшли «фільтрацію» окупантів. Мова йде про рідних військових, колишніх працівників правоохоронних органів, активістів, журналістів і людей, яких просто викликали підозру (включаючи просто наявність патріотичних татуювань). Їхня доля після «евакуації» досі невідома. Крім того, що їх доставили у приміщення колишньої виправної колонії №52 у с. Оленівка або у відому тюрму «Ізоляція» в Донецьку. А про жахи в «Ізоляції» ми вже знаємо.
Місто зруйновано. Люди живуть в умовах антисанітарії, під гнітом окупанта, працюють за їжу. Будівлі розбиті, потрощені.
Маріуполь стік кров'ю та загинув у руках орди. Загарбники не будуть почувати за собою ніякої вини, цього їм не зрозуміти. Тепер вони будуть тільки чекати.
Так. Чекайте, щоночі думайте про те, як не сьогодні, так завтра до вас нагряне сила українських воїнів. Як вас випруть з чужої землі. Як вас на шматочки розірвуть за звіства в Маріуполі. Який ми відбудуємо. Тільки треба трохи часу.