Для українців Голодомор — як для євреїв Холокост, має величезне значення. Ці два слова передають, як може виглядати Ад на землі.
Ідеться про найдраматичніші сторінки історії, які можна назвати поворотними в долі наших народів.
У захопленні земною суєтою люди часто забувають усе, навіть забувають, хто вони. Пам'ять — дивовижна властивість людського організму. Без пам'яті зникає інтелект. Без пам'яті людина стає немов твариною або рослиною.
У когось пам'ять є сильною. Обдаровані генії демонструють феноменальні здібності утримувати інформацію у своєму мозку, завдяки чому досягають великих успіхів там, де потрібен інтелект. Геніїв — одиниці на мільйон, а в переважної більшості слабка пам'ять обмежує інтелектуальні здібності.
Треба не тільки з настанням знаменної дати, а щодня, щохвилини пам'ятати про Голодомор і Холокост. Дітям варто написати на лобі. Замість фото улюблених собачок і кішечок у кожного на письмовому столі повинні бути фото жертв для постійного нагадування.
Ніхто не схотів би пережити те, що пережили жертви нацистських концтаборів. Так само ніхто не схотів би опинитись на місці українських селян, яких розкуркулення прирекло на голодну смерть. Це був Ад на землі. Хто не хоче потрапити в Ад, має привід замислитись.
Вивчення історії потрібне, щоби робити належні висновки. Історики повинні досліджувати найдрібніші деталі цих сторінок історії, оскільки залишається багато таємниць. Кожна подробиця має значення.
Я зустрічав кількох людей, які зменшенням кількості їжі довели себе до такого стану, що мають вигляд в'язнів Бухенвальда. Це ж яку віру, яку силу волі треба мати, щоби відмовляти собі в смаколиках заради тендітної зовнішності. Ніхто їх не примушував. Здається, вони погодились служити живим нагадуванням про те, про що інші мовчать.
Уроки, які дає Творець історії, воістину неоціненні. Це не героїчні байки, які люблять розповідати славуни й диванні патріоти. Подобається чи ні, треба прийняти як даність, полюбити гірку пігулку, щоби бути здоровим. Треба не раз на рік, а постійно приймати цю пігулку.
В єврейській історії Холокост — як 70 рік н.е., коли римляни зруйнували Єрусалим і знищили його населення, схожі за масштабом події. Для українців 1932-33 роки є найтрагічнішою сторінкою історії, яка розділилася на до й після.
Колись Ізраїль програв, не впізнавши час приходу Сина Божого. Народ, який повірив у марксизм, атеїзм, соціалізм, поплатився теж.
Історія така, якою є, іншої немає. Кожне нове покоління ставитиме запитання: чому так, а не інакше. Чому був розіп'ятий Ісус? Чому римляни зруйнували святе для юдеїв місто Єрусалим?
Хто має знання, має відповіді. Можливо, знання минулого допоможе дати відповіді на запитання, чому народ страждає й хто винен.