Воля й неволя. Свобода й рабство. Невгамовні пропагандисти промивають публіці мізки. А що воно таке, свобода? Що значить воля? Почнемо з того, що свобода не обов'язково є благо.

Доведено досвідом на тваринах, що життя в неволі є набагато тривалішим, аніж на свободі. За кількома окремими виключеннями, підтверджень цьому безліч.

Люди не навчилися утримувати в неволі хіба що таких океанічних істот, як білі акули. У переважній більшості інших випадків підопічні живуть у неволі довше, завдяки якісному харчуванню, догляду й мінімізованому ризику передчасної смерті.

Існує природний світ, де всі істоти буцімто вільні, але часто їхнє життя недовге, і є штучний світ людської цивілізації, наповнений умовностями й неприродними речами.

Закони природи — жорсткі, навіть жорстокі. Там немає милосердя, немає шпиталів, лікарів та ліків. Кожна істота змушена виживати, покладаючись на себе, на спритність ніг, міцність м'язів, гостроту зубів тощо. Хто програв у конкурентній боротьбі, змушений відступити, щоби звільнити місце іншому, і скоріше за все, загине через брак сприятливих умов.

Добрі, милі, пухнасті тваринки є персонажами дитячих мультфільмів, а справжня реальність є іншою. Кожна жива істота є хижак або здобич, яка є об'єктом полювання когось іншого.

Безжальні хижаки гієни поїдають здобич ще живою. Вони знають, що найсмачнішою їжа буває тоді, коли найсвіжіша. Бог не дав гієнам таких щелеп, як у левів, здатних покінчити зі стражданнями жертви якнайшвидше, зате ефективність полювання у гієн вища, аніж у левів. А рекордсменами з ефективності є африканські гієноподібні собаки — завдяки швидкості, проворності та злагодженості.

Деякі мавпи, наприклад шимпанзе, як з'ясували біологи, також не проти поласувати м'ясом і час від часу здійснюють колективні полювання на мавп інших видів, у першу чергу дитинчат.

Навіть такі домашні тварини, як кішки й собаки, мають інстинкти хижаків, які ніхто не скасовував і які варто враховувати. Днями я сам став свідком, як лагідний домашній кіт продемонстрував миттєву реакцію на вулиці, спіймавши голуба й не залишивши тому жодного шансу.

У природному світі панує закономірність: поведінка тварин виражено територіальна. Чужинців не терплять і проганяють, територіальний інстинкт призводить до жорстоких зіткнень.

Інша закономірність — усе підпорядковане розмноженню. У шлюбну пору року самці б'ються за самок, іноді до смерті. Сильніший отримує право на спарювання і може спарюватися не з одною, а усіма самками, які є в наявності.

Молодий лев, заволодівши владою над прайдом, вбиває дитинчат попередника, щоби мати від самок лише своє потомство. Взагалі в природі тривалість життя царя звірів є значно коротшою, аніж у неволі. Наочне підтвердження того, що свобода не обов'язково є благо.

Життя тварин важке й коротке. Сувора матінка природа безжальна. Вона не жаліє своїх дітей, тому що на заміну одним народяться інші й шкодувати нема про що.

Хто обожнює природу, замість Творця, змушений бути готовий прийняти її суворі правила, грати за цими правилами й пожинати наслідки. Свідомий цей вибір чи ні, але це вибір.

Як ні крути, цивілізоване людство існує у своєму штучному світі, який суттєво відрізняється від світу природи. Релігія, духовні практики, філософія, мистецтво, культура, спорт призначені, щоби зменшити жорстокість всередині нас.

Десь там, за обрієм майорить інший світ, де панують обіцяні Богом милосердя, доброта, любов. Божественне — надприродне, тому що вище природного.

З погляду християнства, краще бути рабом Божим, аніж вільним разом з нечестивцями, чия поведінка буває схожою на поведінку тварин.