Хто ріже правду-матку про когось, про тоталітарні режими, злочини, корупцію, утиски прав тощо, не обов'язково сам є чесною і порядною людиною. Іноді це переходить у цинізм злодія, який сам хизується безкарністю, розповідаючи свої одкровення.

Чесність є здатністю говорити правду про самого себе й визнавати провини.

Сучасні правдоруби нагадують Хлєстакова з п'єси Гоголя. Ніхто не відкриє Америку, якщо скаже, що майже всі крадуть або брешуть або замішані в корупції. Це банально.

Релігія й цивілізація нерозривно поєднані. Що б ні сталося, не варто втрачати людське обличчя. Іноді потрібна стриманість. Іноді треба притримати язика.

Понтій Пілат і цар Ірод ніде в Біблії не названі вбивцями, хоча факт є фактом, кров була на їхніх руках. Розіп'ятий Ісус молився за своїх гонителей і убивць, замість проклинати або звинувачувати. Християнські мученики робили так само й тому протягом століть служать взірцем для людства.

Не варто сипати образами. Це некультурно, некрасиво, не по-християнськи. Усе, що відбувається, веде до нашого блага.

Ніхто не знає, що буде завтра або через тиждень. Можливо, скоро кінець світу, більше не буде, за що боротися, не буде ані цієї країни, ані нас самих. Можливо, саме зараз — найщасливіший час в житті кожного.

Я був здивований, коли в інтерв'ю одної жінки-ветерана II світової війни почув цікаву річ. Це було років двадцять тому, зараз її вже немає на світі. Вона сказала, що роки війни були найщасливішим періодом в її житті. Уявімо собі. Скрізь руйнування, масово гинуть люди, а хтось щасливий. Тому що молодість бере своє.

Ми знаємо, що життя сильніше всіх негараздів і сильніше навіть смерті. Ісус доказав це хресною смертю й воскресінням. Божественне життя вічне.

Потрібно говорити спасибі Богові за все: за приємні моменти, за світанок щоранку, за те, що Бог дав нам життя, забезпечує найнеобхіднішим, рятує від зла, милує й очищає від гріха.

Треба дякувати Богові й за те, що дав нам ворогів. Значить, ми живемо недаремно. Вони теж люди, яким сяє сонце, які про щось думають, мріють, моляться, прагнуть, страждають. Молімося за них. Якою б ні була ворожнеча, треба вчитись співіснувати.

Господи, Творче всього, що існує, і Отче наш небесний! Дай нам сили прощати заподіяне нам зло. Не дозволь ненависті зіпсувати віру. Прости гріхи ворогів наших, як і наші гріхи. Нехай милосердя Твоє супроводжує їх скрізь, як і нас. Даруй їм мир, розуміння й чистоту душі в ім'я Ісуса Христа. Амінь.