У Біблії немає сучасного терміну «націоналізм», проте міститься критика ксенофобії, національної винятковості, поділу людей на «своїх» і «чужих».

• Заповідь любові до іноземців (іммігрантів): «Коли мешкатиме з тобою приходько у вашій землі, не гнобіть його. Як туземець між вами буде для вас приходько, що мешкає з вами; люби його, як самого себе, бо й ви були приходьками в єгипетській землі». (Левит 19:33-34)

• Рівність перед законом для всіх народів: «Один закон буде для туземця і для приходька, що мешкає серед вас». (Вихід 12:49)

• Бог дбає про всі народи однаково: «Чи ж ви для Мене не такі, як сини етіопські, сини Ізраїлеві? — говорить Господь. Чи ж Я не вивів Ізраїля з єгипетського краю, а филистимлян — із Кафтору, і сиріян — із Кіру?» (Амос 9:7)

• Новий Заповіт радикально заперечує будь-які національні чи етнічні привілеї у спасінні: «Немає юдея, ні грека, немає раба, ні вільного, немає чоловічої статі, ні жіночої, бо всі ви одне в Христі Ісусі!» (Галатів 3:28)

• Рівність перед Божим судом та милістю: «Бо немає неупередженості у Бога». (Римлян 2:11)

• Проповідь Петра про універсальність Бога: «Пізнав я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду». (Дії Апостолів 10:34-35)

Багато відомих релігійних діячів — як християнських, так і представників інших світових релігій — гостро критикували націоналізм. У релігійному контексті засуджується «етнофілетизм» (рух, що ставить національні інтереси вище за віру) як форма ідолопоклонства, де нація стає важливішою за Бога.

• Рішення Константинопольського собору (1872 рік) засудило етнофілетизм: «Ми відкидаємо і засуджуємо племінне розрізнення, тобто народні чвари, ревнощі та розбрат у Церкві Христовій, як такі, що суперечать євангельському вченню».

• Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ): «Націоналізм може бути християнським лише тоді, коли він не суперечить заповіді любові до ближнього. Хто проповідує ненависть до інших народів, той руйнує власну націю».

• Святий Паїсій Святогорець: «Христос не ділив людей на нації. Для Бога немає грека, єврея чи чужинця. Любов не має кордонів; якщо ти обмежуєш її лише своєю нацією, це вже не Христова любов, а людський егоїзм».

• Папа Іван Павло II: «Націоналізм відрізняється від справжнього патріотизму тим, що патріотизм — це любов до своєї батьківщини, тоді як націоналізм — це виключна любов до своєї нації, яка поєднується з презирством, неприйняттям або ненавистю до інших народів».

• Папа Франциск: «Мене лякають промови, які нагадують виступи Гітлера у 1934 році: „Спочатку ми, ми, ми...“. Це думки, які лякають. Націоналізм — це закритість, яка веде до саморуйнування та війн».

• Томас Мертон (католицький монах-траппіст, мислитель): «Націоналізм — це намагання надати колективному егоїзму статусу божественної волі».

• Дітріх Бонгеффер (лютеранський пастор, який чинив опір нацизму): «Християнин не може служити двом господарям. Якщо твій націоналізм вимагає від тебе порушити заповідь любові до ближнього, ти маєш обрати Христа, а не націю».

• Мартін Лютер Кінґ (баптистський пастор, правозахисник): «Ми повинні навчитися жити разом як брати, або ми загинемо разом як дурні. Націоналізм, який будується на зверхності, суперечить волі Бога, який створив усіх людей рівними».

Відомі мислителі, письменники та вчені критикували націоналізм, вбачаючи в ньому загрозу для гуманності та свободи. Вони звертали увагу на брак розуму, маніпуляції, сліпу відданість, агресію та ілюзію переваги.

• Артур Шопенгауер: «Кожен жалюгідний бідолаха, який не має нічого на світі, чим він міг би пишатися, хапається за останній засіб — пишатися нацією, до якої він належить; це наповнює його вдячністю, і він, у своєму захваті, готовий кулаками й ногами захищати всі її недоліки та дурощі».

• Альберт Ейнштейн: «Націоналізм — це дитяча хвороба. Це кір людства».

• Лев Толстой: «Націоналізм сам по собі є великим злом, бо він розділяє людей, робить їх ворогами і заважає їм бачити істину».

• Джордж Орвелл: «Націоналіст не лише не засуджує злочини, скоєні його власною стороною, але й має дивовижну здатність взагалі про них не чути».

• Бертран Расселл: «Націоналізм — це, безперечно, найвища з існуючих релігій, яка вимагає найбільшої кількості людських жертв».

• Шарль де Голль: «Патріотизм — це коли любов до свого народу стоїть на першому місці; націоналізм — коли на першому місці стоїть ненависть до інших народів».

• Джордж Бернард Шоу: «Патріотизм — це переконання, що твоя країна перевершує всі інші просто тому, що ти в ній народився».

• Еріх Фромм: «Націоналізм — це наша форма інцесту, це наше ідолопоклонство, це безумство. „Патріотизм“ — це його культ».

• Далай-лама XIV (духовний лідер буддизму): «У сучасному взаємозалежному світі концепція „ми“ і „вони“ застаріла. Надмірний націоналізм і замкненість є головними причинами конфліктів. Ми повинні мислити категоріями всього людства».