Апостоли Христа не цуралися називати себе рабами Божими й визнавати себе грішними.

Аби досягти досконалості, людина має народитися духовно й пройти довгий шлях духовного зростання, яке не має нічого спільного з насиллям і кровопролиттям. Це шлях служіння у званні раба Божого.

Соціальні революціонери та інші безбожники XIX-XX століть створили своєрідний язичницький культ свободи, котрий, немов інфекційна зараза, охопив деякі найвідсталіші країни. Не оминула чума соціального радикалізму й Україну, яка досі є хворою країною.

На жаль, українським можновладцям ніколи не були притаманні духовні цінності. Тому ми маємо гірку, часом трагічну історію, яка демонструє всьому світові, як поширення хибних, нечестивих ідей, а також вседозволеності й безкарності веде до Пекла. У зв'язку з цим виникло прислів'я: за що боролись, на те й напоролись.

Зеленський виявився не кращим за попередників. «Ми знаємо, що свобода безцінна, і вміємо її захищати. Вміємо захищати життя», – заявив він, виклавши в соціальній мережі кілька райдужних фото з фронту.

Варто було б викласти інші фото, які краще показують, що відбувається: скалічених солдат без кінцівок, зруйнованих осель, великої кількості поспіхом виритих могил, осиротілих дітей.

Про яку свободу заспівав Зеленський, що так сильно її любить? Як же її не любити. Свобода — золоте дно для пройдисвітів. Це свобода уникати відповідальності перед суспільством. Зокрема сам Зеленський не любить давати пресконференції й спілкуватися с журналістами, нервує, коли йому ставлять незручні запитання, побоюється журналістів і бігає від них, наслідуючи приклад попередника, який робив так само.

Вочевидь, для Зеленського і його оточення свобода багато значить. Це свобода створювати корупційні й шахрайські схеми. Свобода багатіти коштом бідних українців. Свобода служити інтересам олігархів, а не країни. Свобода нехтувати принципами демократії, згідно з якими всі рівні. Свобода не говорити правду й займатися окозамилюванням. Свобода шахраїв красти, хабарників — брати хабарі, уникаючи покарання. Свобода посилати солдат на забій під кулі, снаряди й на міни, не відчуваючи докорів сумління.

Напрошується висновок: як же далека ця влада від Бога, від християнських ідеалів. Нічого спільного з Христом. Нічого святого: ані порядності, ані розуміння святих істин. Лише гучні порожні гасла про фейкову свободу, захист життя, патріотизм тощо. 

Набагато краще бути рабом у Бога, аніж вільним разом з нечестивцями. Перше веде до блаженного життя й Царства Небесного, друге — до Пекла, що весь світ має можливість спостерігати на негативному прикладі цієї країни.