Після подій 7 жовтня український Інтернет-простір очікувано прийняв сторону Ізраїлю. Коли почалося нещадне руйнування Сектору Гази, майже ніхто не висловив співчуття на адресу населення, змушеного страждати в нелюдських умовах. Більшість висловилась схвально. Мовляв, так їм і треба. Заслужили.
Дехто забув, що в минулому українці були в такому ж положенні. Їх не визнавали навіть людьми, не те що нацією. Без власної держави, без своєї суб'єктності на міжнародній арені, позбавлені прав, сам факт існування української нації заперечувався (і досі дехто заперечує).
Те ж саме стосується палестинців, ізраїльська влада не вважає їх людьми, застосовуючи термін «люди-тварини» (human animals). Вони безправні, їх позбавляють землі, руйнують домівки, калічать і вбивають.
Колись українці також вели жорстоку боротьбу. Варто згадати гайдамаччину, коліївщину, терор ОУН-УПА й різанину на Волині. Які це дало результати, повинні розбиратися історики, робити висновки без оспівування або шельмування, об'єктивно, безпристрасно, не займаючись пропагандою. Наука прагне об'єктивності та не полюбляє оцінювальних суджень.
Прослідковуються паралелі між ОУН-УПА й угрупованням ХАМАС. Подібно до ісламських радикалів, ОУН-УПА практикувала кривавий терор, сповідувала радикальну ідеологію, мала підтримку серед населення, вела нерівну боротьбу, а своїх загиблих вважала мучениками нарівні зі святими.
Польський художній фільм «Волинь» режисера Войцеха Смажовського проливає світло на частину історії, незручної для декого. Ця професійно зроблена кінострічка — про трагічні події на Волині в 1943 році.
Можна сказати, фільм польсько-український, бо в ньому знімалися українські актори й персонажі розмовляють українською. Де лунає польська, допомагають субтитри.
Назвати цей фільм брехливим неможливо. Відомо, що терор був. Багато доказів свідчать, що Волинська різанина — на совісті ОУН-УПА. Хоча деякі націоналісти її засудили, це не знімає провини.
Подібні історичні фільми потрібні для тих, кому не вистачає власного уявлення, щоби уявити, що відбувалося насправді. В натуралістичних подробицях зображені масові вбивства, які скоювалися з особливою, садистською жорстокістю. Це важко дивитися. Сцени не для людей зі слабкими нервами.
Українські актори добре виконали справу. Воно і не дивно, подейкують, скільки платили за знімальний день у Польщі, дорівнює місячній зарплатні в Тернопільському драмтеатрі. Значні витрати дозволили зробити продукт високої якості, до якої українському кінематографу рости й рости. Це зразок того, як треба показувати історію — без рожевих окулярів й оспівування.
За сприяння влади, існує тенденція замовчування історії. Щоби замовчування або викривлення фактів не було, щоби вони не випадали в декого з пам'яті, фільм «Волинь» варто показувати в школах. В роботі над ним брали участь фахові історики, які дослідили кожне свідчення і яких важко звинуватити в перекручуванні фактів.
Критики зауважують, що залишилося багато недосказаного, не подана вся картина подій. Нарікають на те, що не показана боротьба українського народу проти гітлерівців.
Але один фільм не може охопити все. Це не телесеріал. Боротьба українців з фашизмом — окрема важлива, цікава тема, яка не залишиться поза увагою. У майбутньому обов'язково виходитимуть кінострічки на цю тему також.
Мудре прислів'я «не судіть і не судимі будете» актуальне завжди. Одне діло — викладати факти, інше — давати суб'єктивну оцінку, яка мало кого цікавить. Краще не судити, а просто дивитися.
Хіба сенс життя в тому, щоби весь час обурюватися, засуджувати зло? Його стільки, що життя не вистачить. Об'єктивність вимагає тверезого й безпристрасного погляду на речі. Варто спочатку поглянути на себе у дзеркало, перш ніж шельмувати палестинців або ще когось.
Отже, дивіться, дискутуйте, обговорюйте, коментуйте, поширюйте працю режисера Войцеха Смажовського.
Фільм «Волинь» із субтитрами англійською мовою. https://youtu.be/gdWPAwAjSEs?si=2bSWR8B9xHE0HFj9