Мені цікаво, що часто заважає деяким людям жити повноцінним життям, любити, творити, реалізовувати себе. Будь-хто міг би мати свій бізнес, керувати великим колективом, присвятити себе мистецтву або займатися політикою. Але не склалося.
Хто винен у тім, що відбувається з нами? Хто, як не ми самі?
Я знаю, про що пишу, бо сам такий. Я не кращий за інших. Втрачених років не повернути. Зате скільки було мрій, планів, надій.
У богозданній природі біологічні закони однакові для всіх. Життя мінливе. Вовк полює на зайця, який їсть траву. У кожної живої істоти на генетичному рівні запрограмовано, яких несприятливих факторів уникати, згідно з принципом зворотного зв'язку.
Земний світ не є місцем, де можна спочивати на лаврах. Це місце — не рай, а арена боротьби. Бог любить не лузерів, які нічого не роблять, а переможців.
Удари долі, які ми отримуємо, є принципом зворотного зв'язку в дії. Треба знати закони природи, щоб використовувати їх собі на користь й уникати небажаних речей.
Хто пиячить сьогодні, завтра прокинеться з головним болем, а якщо продовжуватиме в тому ж дусі, може отримати цироз печінки.
Якщо дитина знає, що батьки не погладять її по голівці за хуліганські витівки, то наступного разу замислиться.
Хто не хоче трудитися й думати про завтрашній день, пізнає на собі, що таке злидні, коли не вистачає грошей на їжу й базові потреби.
Як видатний боксер Олександр Усик став тим, ким став? В інтерв'ю він сам прямо говорив, що ключ до успіху — це дисципліна.
Усик добре знає, що якщо не займатиметься як треба в тренувальному залі, то буде битий під час наступного бою.
Якщо Ліонель Мессі не викладатиметься на футбольному полі, будуть наслідки: насмішки товаришів, рознос у пресі й можливий кінець кар'єри. Як сумлінна людина, він не хоче цього.
Чому одні люди — переможці, а інші — лузери? Відповідь — у наявності дисципліни в перших та її відсутності в других. Переможці роблять усе, щоб знизити ризик програти, а лузери сидять склавши руки, наївно думаючи, що убезпечили себе від проблем.
Ізраїльський народ пережив багато в своїй історії, але дивна річ у тім, що він не перестав вірити у Творця всесвіту, який любить те, що сотворив, і тому дбає про нього.
Господь слідкує за нами, виховує, дисциплінує, наставляє, веде за собою завдяки системі заохочень і покарань. Дисципліна Божа — не прокляття, а прояв турботи, допоки ми згодні змінювати свій спосіб мислення й поведінку, зростати, розумнішати, удосконалюватися.
Успіхів усім нам!