Історичні катаклізми, які трапляються час від часу, змушують світ змінюватись. Хто мають достатньо сил, тікають від воєн або економічних негараздів, щоби на новому місці почати з чистого аркуша.

Одна за одною хвилі еміграції — вирок для країни. Світлого майбутнього не буде. Якими нестерпними повинні бути умови життя, щоби народ тікав звідси. Коли найкраща частина населення виїде, залишаться патріотичні бездари.

Коли твій талант не цінують, приходиться думати про інше місце. Талановиті спортсмени, митці, науковці змушені шукати більш сприятливі місця для застосування своїх здібностей, щоби займатись своєю справою, згідно з покликанням, отриманим від Бога. Так було, і так буде.

Риба шукає, де глибше, а людина — де життя краще. Найкращі індивіди, які представляють найактивнішу частину населення, чия свідомість не зіпсована пустопорожніми гаслами, розуміючи стан речей, намагаються змінити місце перебування. Вони не вороги своїм дітям.

Така непатріотична поведінка викликає осуд з боку біомаси. Патріотичні лузери, які не здатні створити нічого путнього, готові звинувачувати, шельмувати, поносити, переслідувати «зрадників». Як би нікчеми ні намагались доказати свою значущість, вони не головні на землі.

Еміграція — не клеймо, а шанс почати життя з чистого аркуша. Чимало видатних постатей пройшли через це. Перші християни масово вирушали з Ізраїлю на Захід. Згідно з прислів'ям, усі дороги ведуть у Рим. Врешті-решт емігранти створили США, які є найсильнішою і найбагатшою країною.

Навіть Авраам, чиє ім'я важливе для ісламу, юдаїзму й християнства, був із сім'ї емігрантів. Він був родом з шумерського міста Ур. Ідеться про часи, а це приблизно XXI століття до н.е., на які припадає кінець шумерської цивілізації, коли мали місце останні відчайдушні спроби відродити колишню велич на тлі тимчасового патріотичного підйому.

Як свідчать історичні дані, зокрема знайдені археологами клинописні записи на глиняних табличках, кінець був не мирним переходом у небуття, а жахливим. 

Гріховне місто отримало свій вирок на небесах — бути зруйнованим завойовниками, згідно з волею Творця історії. Воно ще процвітало, бувши, як припускають історики, найбільшим на землі в ту епоху, з населенням 60 тисяч. Але вирок винесено, з невідворотністю метеорита наближалася катастрофа.

Велика цивілізація, витончена культура, мистецтво, наука перетворюються на ніщо, коли моральні імперативи втрачають вагу, а спроби реформувати державний устрій не мають успіху. Шумерія зникла з лиця землі, щоби дати світові євреїв, перший серед яких — Авраам. Народившись в середовищі політеїстів і язичників, Авраам стане доконаним монотеїстом, а відтак може вважатися першим релігійним реформатором, чия місія досягла успіху.

Терах, батько Авраама, вирушає на Захід. Його шлях пролягає з Ура в Харан. Це не було просто діловою поїздкою з торгівельною або іншою метою. Він вирушає з усією сім'єю. У нього відкрилися очі, він побачив майбутнє, і це змусило разом зі своїми близькими покинути рідний край назавжди. Непросте, але доленосне рішення, яке стало визначальним в історії.

Рішення одної людини покинути батьківщину змінило світ. Виявляється, можна не бути рабом обставин, бувши вільним, самому приймати рішення. Еміграція не є гріхом, а може відкривати великі можливості.

Щодо Авраама, для нього Харан був проміжною точкою на шляху в Ханаан. Він отримає одкровення від Бога й стане прабатьком одразу трьох монотеїстичних світових релігій: юдаїзму, християнства й ісламу, через що вони називатимуться авраамічними.