Майже всі злочини світу можна розкрити, вивчаючи банківські прибуткові та видаткові ордери. І майже кожен злочин має свій чіткий фінансовий слід. Якщо є правопорушення, то має і бути той, кому це вигідно. Приблизно так ділився зі мною своїм досвідом один знайомий убезівець (працівник УБЕЗ – управління по боротьбі з економічними злочинами) в далеких 90-х роках.
З тих пір майже нічого не змінилось – хіба фінансовий слід став цифровим і вивчати треба не касові ордери, а транзакції по рахунках та криптогаманці.
Насправді, це жахливо, але це достеменний факт – навіть під час війни у нас існує корупція. І це вже не «бізнес на крові», а грабіж серед моря крові та страждань цілого народу.
Давайте вивчати ці цифрові сліди.
За даними міністерства фінансів, з 01 січня 2022 року по 01 травня 2023 року, прострочена дебіторська заборгованість, що виникла у зв'язку із невиконанням контрактів, укладених Міноборони зросла на 33,2 млрд грн – до 36,3 млрд грн.
Тобто за всі попередні роки, «прострочка» складала лише 3,1 млрд і тут такий стрибок. Звичайно, зіграло свою роль і зростання оборонних закупівель під час повномасштабної війни, але ж збільшення простроченої заборгованості у десять разів пояснити лише цією причиною не можна.
Це підтверджує і той факт, що Міноборони вже подало позови на своїх несумлінних контрагентів на загальну суму у 8,9 млрд грн.
Журналісти вже підрахували, що загальну вартість прострочки (більше 30 млрд грн) можна було завезти для потреб ЗСУ 3 тисячі канадських бронемашин Senator або близько 5 тисяч протитанкових ракетних комплексів FGM-148 Javelin.
Більше деталей наводять журналісти у своєму розслідуванні щодо польської компанії "Alfa Sp z o.o.". Ця компанія прострочила постачання зброї в Україну.
Польська "Alfa" займається неспеціалізованою гуртовою торгівлею, не оприлюднює податкову звітність та навіть фігурувала у кримінальному провадженні за фактом постачання неякісної амуніції.
Але це не завадило цій компанії укласти договори з Міноборони, за якими і виникла дебіторська заборгованість перед нашим військовим відомством на суму майже 96 млн євро.
Зараз розслідування цієї справи веде Національне антикорупційне бюро України, яке посилаючись на таємницю слідства відмовляється оприлюднювати більш детальну інформацію.
В цьому контексті, необхідно дуже ретельно вивчити роль державних банків у проведенні вказаних вище транзакцій.
Той, хто хоч раз стикався з нашими банками, проводячи платежі за кордон, знає, що валютний контроль банку та фінансовий моніторинг не тільки вивчають самі контракти із закордонними контрагентами, але й перевіряють їх стосовно таких індикаторів як «ділова ціль» та «економічна доцільність».
Крім того, фінансовий моніторинг перевіряє і ділову репутацію самого контрагента та його обслуговуючого банку.
Іноді клієнтів примушують принести в банк цілу кіпу підтверджуючих документів, мало не медичні аналізи.
Зрозуміло, що коли мова йде про платежі на сотні мільйонів доларів чи євро, такий контроль ще більш прискіпливий. Особливо стосовно контрактів на постачання зброї.
Хто ж ці люди у державних банках. Візьмемо ключовий державний банк у сегменті обслуговування державних експортно-імпортних контрактів – Укрексімбанк. Уповноважений на обслуговування військових контрактів.
На його сайті можна знайти наступну інформацію:
«Олександр Ігнатенко був призначений на посаду члена Правління Банку 30 березня 2020 року та відповідав, зокрема, за реалізацію стратегії Банку в частині розвитку клієнтів – юридичних осіб.
Член Правління АТ „Укрексімбанк“ О. Ігнатенко звільнився з займаної посади за власною ініціативою 16 серпня 2023 року».
До речі, зараз Ігнатенко проходить у справі Укргазбанку та співпрацює зі слідством.
То чому одразу не провести розслідування проблемної заборгованості Міноборони, особливо за тими контрактами, які обслуговувались в Укрексімбанку під час перебування на посаді члена правління Ігнатенко (весь 2022 рік та січень-серпень 2023 року)?
Адже саме Ігнатенко відповідав за корпоративний сектор, тобто платежі клієнтів банку за імпортними контрактами на постачання в Україну зброї були і в його зоні відповідальності.
Зараз, Ігнатенко пішов на угоду зі слідством по справі Укргазбанку. На чому ж його могли «поламати» слідчі?
Журналіст Сергій Лямець висунув версію, що це міг бути скандальний кредит, виданий під купівлю корпоративних прав київського торгівельного центру Sky Mall.
У мене є оприлюднена довідка Наглядової ради Укрексімбанку з цього приводу:
«… АТ „Укрексімбанк“ було прийнято рішення про відкриття для ТОВ „Оптова мережа 2011“ та ТОВ»СЛАВІАН" (Позичальники) генеральної кредитної угоди із лімітом 60 млн доларів для загального проекту у 80 млн доларів для реалізації угоди з купівлі-продажу Брюховецьким С.Г. ТРЦ Sky Mall у поточного UBO бізнесу.
За таким кредитом у 60 млн доларів:
1) USD 39 m пішло на рефінансування кредитних зобов'язань ТОВ "Оптова мережа 2011" в двох українських та одному європейському банку
2) USD 21 m на придбання корпоративних прав і завершення угоди по продажу Sky mall.
Щодо статусу Брюховецького С.Г.
У матеріалах кредитної справи є копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При проведенні процедур KYC (know your customer) було проведено аналіз володіння бенефіціарним власником Брюховецьким С.Г. корпоративними правами та виявлено факт володіння корпоративними правами (частками в статутному фонді, усі менше 100%) трьох компаній, зареєстрованих на непідконтрольних уряду України території:
ТОВ "Горспецліфіт" (34657731), дата реєстрації – 23.11.2006, місцезнаходження юридичної особи -
Україна, 84630, Донецька обл., місто Горлівка, ВУЛИЦЯ ВОЗНЕСЕНСЬКОГО, будинок 20, не працюючий (фінансова звітність не подається), місцезнаходження реєстраційної справи – Горлівське міське управління юстиції, БРЮХОВЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ має долю володіння 50%.
ТОВ "Спецреммаш" (34782555), дата реєстрації – 31.01.2007, місцезнаходження юридичної особи — Україна, 84630, Донецька обл., місто Горлівка, ВУЛИЦЯ ВОЗНЕСЕНСЬКОГО, будинок 20, не працюючий, місцезнаходження реєстраційної справи — Горлівське міське управління юстиції, БРЮХОВЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ має долю володіння 16,6648%.
ТОВ "СХІДНИЙ ДОНБАС" (30670226), дата реєстрації – 02.12.1999, місцезнаходження юридичної особи – Україна, 84601, Донецька обл., місто Горлівка, ПРОСПЕКТ ЛЕНІНА, будинок 34, БРЮХОВЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ мав долю володіння 46,5409%, припинена діяльність -07.09.2011".
На думку спостережної ради Укрексімбанку, вказана інформація не є приводом для відмови у наданні 60 млн дол кредитних коштів державного банку.
Серед версій, чому Ігнатенко умовно кажучи "поламали" силовики, можна розглянути і версію із простроченими контрактами на купівлю товарів для Міноборони.
Адже справа з кредитом на придбання Sky Mall, хоч вона і стала опосередковано причиною відставки з посади колишнього керівника Укрексімбанку (через питання журналістів та реакцію на них), але це вже відіграна партія, яку під час війни ніхто не згадує.
А от версія із контрактами Міноборони може бути як мінімум розглянута. Адже чи правда це чи ні, може показати лише слідство. Ми поки розглядаємо можливі, гіпотетичні версії.
Сили за цією справою стоять вельми потужні.
Ну а поки Ігнатенко пішов на угоду зі слідством чи то, як повідомляло НАБУ, під "компенсацію" у 35 млн грн невідомо кому і на яких умовах з урахуванням того, що у справі немає потерпілого, чи то під донат у 15 млн грн у спеціальний благодійний фонд на виробництво дронів (цікаво, а чому не у державний бюджет), як повідомляла пізніше САП.
Вказані гроші у нього, мабуть, є. Бо заставу у 40 млн грн сплатили швидко. Меншу частину сам Ігнатенко і три фізособи, більшу – маловідома товка "Флайбрідж". Як вона може бути пов'язана з Ігнатенком? Оpendatabot надає наступну інформацію: власником компанії є: АТ "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "ОРЕКСІМ". Кінцевий бенефіціарний власник та засновник — Будник Юрій Володимирович. Спеціалізація — торгівля зерном. За 2022 рік компанія отримала збиток у розмірі більше 21 млн грн.
Ті ж самі учасники фігурують за даними Оpendatabot і у структурі власності СТИВІДОРНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ. В якій 12% корпоративних прав належать .... Олександру Ігнатенко. Пазл склався. Стивідорний бізнес — це портові послуги, які тісно пов'язані із торгівлею зерном. Яке відношення державний банкір Ігнатенко має до стивідорного бізнесу, торгівлі зерном? Сума самої частки не є великою, але тут питання у тому, чому Ігнатенка "пустили" у цей бізнес? Це ж не акції на фондовій біржі. Які послуги міг надати для такого бізнесу державний банкір, керуючи корпоративним сектором у державному банку?
Але відповідь на нього мають дати уповноважені державні органи — НАБУ, САП, НАЗК та інші. Перш за все, виявити, чи не було у такому поєднанні державного банківництва та приватного бізнесу, конфлікту інтересів. А також дати чітку відповідь: чи не була продаж топ-менеджеру державного банку (та банку з державною участю у капіталі) частки в потенційно мегаприбутковому стивідорному бізнесі, своєрідним "завуальованим хабарем"? Це дуже важливі запитання до правоохоронних органів.
Але якщо повернутися до теми нашої статті, то виходить дивна картина. Однією рукою НАБУ перекваліфіковую справу Укргазу з розтрати на злочинне угрупування, а другою – узгоджує службову недбалість екс-заступнику голови цього банку і звільняє його.
І все це заради того, що з Ігнатенко "будуть робити" ключового свідка по справі колишнього керівника НБУ Кирила Шевченка. Щоб Ігнатенко дав покази - "такі які треба покази".
Але чи можуть бути такі покази такого свідка об'єктивними? Питання риторичне.