Теза 1. Він чесно заробив, побудував бізнес. А не висидів капітал на вуглеводневому вентилі.

Антитеза 1. По-перше, набути бізнес геть зовсім чесно в 90-ті було складно. Тож критерієм чесності може слугувати якість підприємницького хисту. По-друге, побудувати бізнес дійсно майже з мінімумом капіталу та ресурсів це про підприємництво. Побудувати бізнес із капіталом, стратегічною перевагою в доступі до ресурсів та на базі вже діючого бізнесу це про ефективний менеджмент наданими активами.

Тож ми беремо критерій по Талебу, а саме: чи капітал є результатом випадковості, чи результатом власних зусиль.

Певні бізнесмени відбулися завдяки успадкованого місця та капіталу в ієрархічній системі економіки та державного управління 1937 року випуску. Це система поєднує криміналізовані спецслужби та політиків задля перерозподілу національного продукту в власних інтересах шляхом концентрації влади та забезпечення контролю стабільності існування. За радянських часів виглядала як партійна система. За часів незалежності як неофеодальна кланово-мафіозна система.

Номенклатура СРСР це клас, який зберігається й досі у більшості пострадянських країнах. Тому серед номенклатури важко знайти бізнесмена. Щодо ПАПа, то крім аналітики біографії достатньо поглянути на відео привітання з ДН його дружини яке за стилістикою та меседжами повністю відповідає радянським стандартам.

І показує воно не стільки смакові вподобання та особистісний погляд на естетику автора та адресата, скільки рівень громадянської культури та адекватності світосприйняття суспільній свідомості нації.

Так само як бувши дітьми номенклатури вони жили в паралельному економічному світі, так само вже дорослими вони живуть в своєму паралельному світі й досі. І тому раціоналізація їхньої економічної та громадської поведінки видається їм самим повністю співзвучною з власними переконаннями та життєвим досвідом. Вони не просто вірять в це, вони виросли годуючись з цього. Власне, вони і є носіями системи. Точніше, їх когніції, що реалізовані нейронними шляхами та підмережами.

Інші бізнесмени відбулися не маючи стосунку до системи, уникаючи взаємодії з нею (але користуючись нею) або намагаючись боротися проти.

Теза 2. Він працює.

Антитеза 2. Дякуючи США, він працює на міжнародному рівні як відповідальний виконавець вказівок Вашингтону. Хоча політичні американські інтереси в цілому відрізняються від українських, в певних напрямках вони співпадають. Згадати лише мільярд нового кредиту уряду Яценюка від Байдена за звільнення Шокіна. Іноді здається, що якби не стримування апетитів українських еліт західними партнерами, якби не тиск США на Україну, то ми б побачили більш нахабну поведінку. Тобто більш нахабну ніж, скажімо, вбивства журналістів та активістів чи Роттердам+. Але і держдеп, і ТНК, і фонди мають насамперед власні економічні інтереси які не завжди відповідають національним. І було б дивно якщо б на кошти американських платників податків (або ще чиїсь) була побудована сучасна демократична громадянська незалежна держава Україна. Але відчуття таке, що частина виборців вважає, що це реально і справедливо.

Щодо праці на рівні країни, то ми спостерігаємо шалений спротив реформам, безперервну імітацію діяльності та продовження оновлення інституту державної організованої злочинності.

Армія відроджена частково зусиллями військових, волонтерів, приватних спонсорів, атлантичної допомоги. Частково армія залишається радянською. Від головнокомандуючого очікувалась реформа системи оборони на зразок натовських стандартів де командири підрозділів приймають рішення і т.д., а не захист генералітету, що смертями солдатів прикрив власну некомпетентність. Також він міг зробити хоча б армійські витрати вільними від крадіїв. Але ж армія для людей системи це така ж частина економіки грабунку, як і охорона здоров'я, освіта, та будь-що.

Теза 3. Вони крадуть (або захистити державу).

Антитеза 3. Вони крадуть аби накрасти бо щиро вважають, що вони не крадуть, а отримують прибуток від такої специфічної діяльності під назвою політика. Що їх праця вартує стільки. І так далі.

Як крадуть видно. А як захищають ні. Навіть якщо захищають, то тоді хто ми: громадяни правової держави чи блаженні вбогі духом донори індульгенцій?

З чого почати? Ліс? Бурштин? Митниця? Енергоносії? Війна? Бюджет? Курятина?

Ще в 2015 році Яценюк святкував своє входження в клуб мільярдерів. Авжеж, Санта-Барбара одне з найкомфортніших міст для купівлі житла.

Кличко патріотично продовжує справу всіх київських мерів часів становлення будівельної мафії.

Хтось під час Майдану перевозив тітушок до Києва і досі продовжує бути при владі в Харкові?

Мафія навіть знімає власне кіно в стилі соцреалізму силами вітчизняних шпілівілі.

Чи витрачаються гроші, що грабуються за схемою Роттердам+ на захист держави?

Чи планується витратити газові гроші Дюссельдорф+ на захист держави?

Хто організував вбивство небесної сотні, чи були снайпери в готелі Україна, чия насправді гвинтівка Пашинського, та що ще не готові знати українці?