Впродовж двох років триває боротьба між забудовником та громадою Святошина за земельну ділянку на вул. Верховинній, 80-Б. Місцеві жителі, які страждають від будівельних робіт, налаштовані й надалі відвойовувати свій життєвий простір.

Все почалося ще у 2005 році.

14 жовтня 2005 року Київська міська рада ухвалила «доленосне» рішення про надання земельної ділянки по вул. Верховинній, 80-Б в оренду приватному вищому навчальному закладу (далі – ПВНЗ) «Київський міжнародний університет» на 10 років. Згідно з договором, цільовим призначенням була «реконструкція з розширенням будівлі університету з подальшою її експлуатацією та обслуговуванням».

Отже, університет та його власник Хачатур Хачатурян отримали земельну ділянку площею 0,60 га. Що там знаходилося до так званої «реконструкції», поцікавитесь ви? Комунальний двоповерховий дитячий садочок, до речі, єдиний на увесь мікрорайон. Незважаючи на цей невтішний факт, з невеличкої будівлі «виріс» чотириповерховий студентський гуртожиток. Щоправда, з'явився він лише у 2013 році.

Пан Хачатурян приймає рішення продовжити начебто здійснювати реконструкцію будівлі на орендованій ділянці. Він отримує 27 серпня 2014 року погодження на нову декларацію про початок виконання будівельних робіт на другу чергу реконструкції. У ній зазначається, що власник ВНЗ має намір побудувати 18-поверхову будівлю з двома поверхами паркінгу. Це все, за даними документа, належить до ІІІ категорії складності за класом наслідків СС-2.

У своєму блозі журналістка Валерія Зеленюк зазначила: «Що робить Державна архітектурно-будівельна інспекція? Реєструє декларацію з очевидними порушеннями, Управління благоустрою Святошинського району столиці видає картку на встановлення будівельного паркану. „Київзеленбуд“ вперто не бачить зникнення близько 20-ти дерев на цій ділянці, а Департаменту земельних ресурсів діла немає до того, що оренда була видана лише під реконструкцію існуючої будівлі, а наміри орендаря згідно декларації, очевидно, не такі скромні.»

Таким чином, наприкінці серпня 2015 року розпочалися підготовчі будівельні роботи. Власне, був виритий котлован, завглибшки 5-6 метрів, площа котрого перетинає лінії теплокомунікацій. Обмежувальний паркан винесений за межі червоних ліній орендованої ділянки. Одночасно із виконанням підготовчих робіт, на фасаді та в квартирах будинку за адресою вул.Верховинна, 82 утворилися глибокі тріщини, якими усіяні будівлі. Це і не дивно: відстань між одним з будинків та будівництвом складає 5,5 метрів, що є вкрай небезпечним. Очевидним фактом для всіх стало те, що розпочалося саме нове будівництво, проте аж ніяк не реконструкція. Більш того, сам університет виступає не просто замовником, а і забудовником.

Точкою відліку для початку активної фази протистояння стало закінчення строку оренди земельної ділянки 14 жовтня 2015 року, оскільки, як ви пам'ятаєте, договір укладався на 10 років.

Аби поновити договір оренди землі, забудовник мав за місяць до закінчення дії угоди подати відповідне клопотання. Проте університет подав клопотання 30 листопада 2015 року – на місяць пізніше терміну, погодженого у договорі та затвердженого у законодавстві.

Врешті-решт, завдяки численним скаргам мешканців, які проживають поруч з новоспеченим будівництвом, розпочалися перевірки. Рішенням №25 від 09.10.2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція в місті Києві скасувала реєстрацію декларації на початок будівельних робіт. Це має цілком законні підстави. Адже була виявлена ще одна, можливо, найсуттєвіша помилка у декларації. «Укрдержбудекспертиза» у листі від 29.10.2015 року повідомила ДАБІ про те, що клас наслідків та категорія складності була визначена невірно. Як вже зазначалося, за даними декларації так звана «реконструкція» належала до ІІІ категорії. Відповідно до техніко-економічних показників об'єкта будівництва, а також керуючись Порядком віднесення об'єктів будівництва до ІV та V категорії складності, визначено, що це все-таки не реконструкція, а справжнісіньке будівництво V категорії. Численні хиби, допущені Хачатуряном та проігноровані владою, наштовхують на такий висновок: орендар де-факто захопив ділянку та розпочав на ній незаконне будівництво, незважаючи на численні порушення.

Судові непорозуміння

Депутат Київради від ВО «Свобода» Олег Чернецький розробив проект рішення щодо відмови в поновленні договору оренди з приватним університетом. Звісно, Київрада визнала той факт, що реальне використання орендованої ділянки не збігається з її цільовим призначенням. Як результат, міська рада 11 лютого 2016 року відмовила забудовникові в поновленні договору. Департамент земельних ресурсів повідомив про це орендаря 28 березня 2016 року. Громада видихнула з полегшенням, але, як це надто часто буває в нашій країні, спокійне життя тривало недовго.

Варто підсумувати, які ж проблеми орендар створив сам собі: клопотання вчасно не було подано, цільове призначення орендованої території порушено, відповідно, і категорія складності у декларації вказана невірно. Чи було рішення ДАБІ та Київради законним? Відповідь очевидна.

Хачатурян вирішує оскаржити рішення КМР, подавши відповідний позов. Орендар пояснив такий хід недотриманням Київрадою строків відмови в поновленні договору. У суді першій інстанції він програв. Власне, у вересні 2016 року Господарський суд міста Києва відхилив позивні вимоги університету.

Забудовник подає апеляційну скаргу і же в березні 2017 року Апеляційний господарський суд міста Києва задовольняє апеляцію університету, тим самим скасовуючи рішення Київради про відмову в поновленні договору. Здивовані? Колегія суддів складалася з Олександра Гаврилюка, Володимира Куксова та головуючої судді по цій справі Олени Коротун. Цікаво те, що вона належить до однієї з так званих суддівських родин. Її чоловік, Вадим Коротун, був суддею Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ. Нещодавно він став суддею Верховного суду за результатами конкурсу, який супроводжувався численними скандалами. Вони мають 4 квартири, 3 земельні ділянки, загальною площею 3 200 кв. м. Тим не менш, у декларації за 2013 рік (https://declarations.com.ua/declaration/vulyk_74_71) Олена зазначає про 291 442 грн. власного доходу, з якого 232 448 грн. – заробітна плата.

Не останню роль у прийнятті рішення задовольнити апеляцію Хачатуряна відіграв висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Саме документ від цієї установи забудовник поспішив здобути після фіаско в першій інстанції. КНДІСЕ також є незмінним учасником багатьох гучних справ. Йдеться і про справу, пов'язану з Едуардом Ставицьким, екс-міністром енергетики часів Януковича, звинуваченого у фактичній крадіжці Межигір'я, і про справу Насірова та багатьох інших скандальних діячів. Загалом, експертизи часто використовуються злочинцями у своїх цілях. Хачатур Хачтурян, звісно, з благими намірами також звернувся до КНДІСЕ, аби відстояти «справедливість», щоправда власну.

Звісно, говорити про те, що експертиза була сфальсифікована поки що не доводиться. Проте той факт, що 7 серпня, після звернення депутата Київради Олега Чернецького, «слідчим відділом Святошинського управління поліції Головного управління Націоальної поліції у м. Києві розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні -- підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток штампів» ставить під сумнів правдивість висновку КНДІСЕ.

Викликає багато запитань ухвала колегії суддів, якою було відмовлено громаді в залученні до справи у якості третьої сторони, враховуючи те, що клопотання про залучення було подано заздалегідь. Все просто: пані Коротун не помітила/впритул не побачила/відмовилась визнавати те, що ділянки із забудовою та з житловим будинком суміжні, хоча відповідні робочі матеріали були запропоновані до розгляду.

Отже, громаду залишили осторонь розгляду справи, яка їх безпосередньо стосується, порушивши Закони «Про основи містобудування» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Власне, перед постраждалими від дій забудовника «зачинили двері». Хоча таке рішення чудово вписується у ситуацію з можливою незаконністю результату засідання.

Трохи пізніше, 15 червня 2017 року, була розглянута касаційна скарга Київради. Тут на арену «справедливих» та «чесних» суддів у процесі розгляду цієї справи виходить, увага, колегія суддів на чолі з Віктором Швецем! Так, це той самий суддя Вищого господарського суду України, якого ще у березні 2016 року було затримано при отриманні хабаря. Підозру вручав особисто генпрокурор Юрій Луценко. Нагадаємо, що Швець вимагав від підприємця десять тисяч доларів США за відсутність перешкод у здійсненні комерційної діяльності. Зовсім «трохи» схоже на допомогу у створенні сприятливих умов для продовження незаконного будівництва, чи не так? До речі, суддю також підозрювали в організації викрадення елітного автомобіля для отримання страхової виплати.

Віктора Швеця було відсторонено від посади 7 вересня 2016 року. Недовго тривала антикорупційна казка, адже колишній суддя, визнаний генпрокурором як хабарник та шахрай, був врешті повернений на роботу до Вищого господарського суду. І це незважаючи на ще одне грубе порушення закону: наявність угорського паспорту. Йому також «пощастило» потрапити до списку тих 49 представників влади (разом з президентом та головою уряду), чиї декларації мають бути повністю перевірені НАЗК. Проте, звісно ж, цей процес настільки повільний, що невідомо, коли варто очікувати результати.

На додачу, Віктор Швець працював помічником заступника голови ЦВК у 2004 році. Як людина з таким послужним списком знову потрапила на посаду судді – не підлягає логічному поясненню. Так само, як і той факт, що такі корумповані судді досі мають серйозний вплив в крані.

Повертаючись до самого розгляду касаційної скарги, наданої КМР, то у рішенні суду йдеться: «Доводи скаржника про порушення позивачем норм містобудівної діяльності та нецільовим використанням спірної земельної ділянки, не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки йому надавалася оцінка судом апеляційної інстанції та він був відхилений як необґрунтований». Тобто, простіше кажучи, Віктор Швець разом з колегією суддів Вищого господарського суду погодилися з Оленою Коротун щодо нестачі доказів проти діяльності Хачатуряна. З якихось причин пряме порушення містобудівних норм та земельного законодавства для слуг Феміди виявилися незначними.

Згадаємо, що претензії «Київського міжнародного університету» були відхилені першою інстанцією у вересні 2016 року, а Київрада скасувала продовження договору значно раніше. Отже, очевидно, що вже більше року процес будівництва на орендованій земельній ділянці є незаконним, адже не мав договору оренди. Тобто, територія мала бути давно повернена громаді. Наразі земельна ділянка огороджена високим зеленим парканом та фактично утримується незаконно. По-перше, самовільне зайняття земельної території є порушення статті 211 Земельного кодексу України. По-друге, за такі дії, а також за будівництво без відповідного договору оренди передбачена кримінальна відповідальність за статтею 197-1 Кримінального кодексу України. По-третє, не сплачується оренда до міського бюджету, що, окрім незаконного будівництва, завдає ще більше збитків громаді Києва. Чому жодних заходів не було вжито правоохоронними органами та міською владою, аби відстояти законність прав громади міста на землю?

До речі, є ще одне припущення, яке ставить під сумнів законність будівельної діяльності на земельній ділянці по вул.Верховинній. ПВНЗ «Київський міжнародний університет» серед видів економічної діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності) має геодезичні дослідження. Тобто університет мав можливість здійснити геодезичну розвідку перед будівництвом, що є необхідною умовою для його початку. Це і дослідження рельєфу, складу ґрунтів, механічних та хімічних властивостей, наявності та кількості ґрунтових вод. Від результатів залежить, як мінімум, яким має бути фундамент. Чи робив ВНЗ геодезичне дослідження, використовуючи власні можливості? Адже це також могло посприяти початку масштабного будівництва.

«Вишенькою на торті» стало засідання земельної комісії 18 липня цього року. Одним з питань до розгляду і було клопотання приватного ВНЗ «Київський міжнародний університет» про поновлення договору оренди земельної ділянки по вул. Верховинній, 80-Б. Депутати Київради від ВО «Свобода» разом з громадою Святошина виступили проти ухвалення незаконного рішення. Обурені мешканці вигукували гасла, які вони також зобразили на плакатах: «Громада проти!», «НІ незаконній забудові!» Насправді, земельна комісія, на якій переважну більшість депутатів займали представники «Солідарності», вочевидь підтримувала потрібне Хачатуряну рішення. Проте натиск громади не дозволив цьому статися.

На засідання завітали представники ПВНЗ, які заявили про те, що руйнування будинків через будівництво «свічки» вигадані, а виступи постраждалих від нього – «проплачені». І це незважаючи на виступи депутатів, які підтримують громаду, з яких було чітко зрозуміло, що докази незаконності дій Хачатуряна мають цілком очевидні підстави. Також прозвучала заява від представників ПВНЗ, що таке будівництво не відбувається, яку потім вони самостійно ж і спростували. За їхніми словами, проект мав бути дещо «змінений». Звісно, кожен розуміє, що цього і досі не сталося.

Так чи інакше, у своєму пості за 26 липня у соціальній мережі «Фейсбук» депутат Київради Олег Чернецький зазначив: «Сьогодні було скеровано лист міському голові Віталію Кличку, в якому було повністю викладено ситуацію та викладено вимогу громади: не підписувати подовження договору забудовнику в разі, якщо від Департаменту земельних ресурсів надійде відповідний проект. Тепер відповідальність повністю на Кличкові. Подивимось, як він нею розпорядиться.» Реакція Віталія Кличка і сьогодні, на жаль, непомітна.

Варто додати, що окрім гуртожитка на вул. Верховинна, 80-Б, навчальний заклад має в своєму розпорядженні й інші: на вул. Оксамитовій, 80-А та вул. Львівській, 49. Як зазначається на сайті КиМУ, перший має 20 поверхів та 600 місць. А що ж до сумнозвісного чотириповерхового гуртожитку на вул. Верховинна, 80-Б, то він розрахований на 230 осіб.

Цікаво, що на сайті університету переконують: «Київський міжнародний університет, маючи два гуртожитки коридорного та блочного типів загальною площею близько 20 тис. кв. м, повністю забезпечує проживанням у комфортних умовах усіх охочих студентів, викладачів, аспірантів. Правом на проживання на сесійний період у гуртожитках користуються також студенти заочної форми навчання, гості університету: учасники конференцій, олімпіад, інтелектуальних проектів, іноземні студенти, які навчаються в КиМУ.» Звідси запитання: навіщо ще 14 поверхів, якщо навчальний заклад ВЖЕ забезпечує усіх охочих проживанням? Що найцікавіше, нащо двоповерховий підземний паркінг? Для авто студентів і викладачів? Навряд чи. Можливо, причиною появи котловану, а в майбутньому – цілого паркінгу є намір керівництва університету заселити у гуртожиток на Верховинній не лише студентів, викладачів та гостей?

Приклад оголошення на оренду кімнати у гуртожитку на вул. Львівська, 49.

Якими ж були результати засідання земельної комісії з розгляду вищезазначеного клопотання ПВНЗ? Ніякими. Мається на увазі, що жодного рішення не було прийнято. Не вистачило голосів ні для поновлення, ні для відмови, ні для створення робочої групи з цього питання. Принаймні, постраждалі від діяльності Хачатуряна-забудовника мешканці заявили про своє незадоволення та представили законні докази проти неї, які є цілком очевидною підставою для відмови, хоча вже впродовж двох років такі дії не дали результатів.

Дійові особи

Головна дійова особа всієї історії – Хачатур Хачатурян Володимирович. Це уродженець Вірменії, який проживає в Україні з 1975 року. «Вікіпедія» розповідає про ректора КиМУ наступне: «Президент Київського міжнародного університету, науковець, кандидат філологічних наук, професор, член Міжнародної асоціації поліглотів, почесний професор Джорджтаунського (США), Оксфордського (Велика Британія) університетів та університету Сорбонна (Франція). Володіє 17 мовами… Автор майже 200 наукових праць, у тому числі з питань державного управління, інвестицій в освіту, науку, культуру, є членом 14 академій наук, з яких 6-закордонні.»


Тобто перед нами – освічена, інтелігентна людина. Здавалось би, як ректор університету з таким величезним досвідом у науковій діяльності так порушувати закон та ігнорувати права й інтереси місцевої громади?

На цьому «таланти» Хачатуряна не закінчуються. Він є очільником політичної партії «Совість України». Створена вона була 1 червня 2005 року. Слід зазначити, що Хачатур Хачатурян має досить впливових однопартійців.. Від неї у 2010 році на виборах міського голови Полтави переміг усім відомий Олександр Мамай. Його гаслом було: «Повернемо владі совість!» Настільки совісно поводився мер Полтави, що пообіцяв зробити собі та заступникові зарплату 1 грн, а натомість з часом підвищив премії.

Цікаво саме те, що Мамай має своєрідне корупційне минуле. У 2013 році падчерка мера Полтави Ірина Климко, а за сумісництвом і підприємець отримала дозвіл депутатів на встановлення в Полтаві торгівельних павільйонів. У статті «Мерський другий тур в Полтаві: чинний Мамай проти колишнього Матковського», яка була розміщена на сайті громадського руху «Чесно», зазначається, що мер Олександр Мамай голосував на сесії, але при цьому не оголошував про конфлікт інтересів. Як результат, у 2014 році прокуратура відкрила справу про адміністративне порушення. Більше ніж рік тривали судові засідання, але Мамай щоразу вирішував не з'являтися на суд. «Нарешті за кілька тижнів до вирішального голосування на виборах 15 листопада суддя Леонід Беркута поставив крапку в цій річній епопеї, закривши справу, оскільки сплив термін давності.» – розповідає «Чесно». Зручно. Олександр Мамай у своїй кар'єрі також має досвід боротьби з громадою через незаконне будівництво. І це все не єдині звинувачення щодо тодішнього та й нинішнього мера у корупції. До речі, на виборах міського голови Полтави у 2015 році, на яких він також отримав перемогу, його звинувачували у підкупі виборців цукром. Очевидно, совість владі все-таки не повернули.

До цієї партії має стосунок ще один персонаж, який сьогодні є одним з найвпливовіших політиків в країні – теперішній прем'єр-міністр України Володимир Гройсман. Він балотувався від партії «Совість України» у 2010 році на посаду міського голови Вінниці. Тобто впевнено можна стверджувати, що Хачатур Хачатурян має «своїх» в уряді. Цікаво, що у квітні на питання про забудову Сінного ринку в Шевченківському районі міста Києва Гройсман відповів: «Міста не повинні бути заручниками забудовників. Вони створюються для людей, і саме люди повинні відчувати себе повноцінно». Київська «Свобода» стверджує, що ця партія – це запасний політичний проект Гройсмана.

Нонсенс! У Києві відбувається безліч незаконних будівництв, з якими, певно, не збирається боротися ніхто, окрім громади, яку влада покинула напризволяще, та низки активістів і політиків. Нещодавно Національне інформаційне агентство «Укрінформ» опублікувало інфографіку з інформацією про об'єкти, які будуються всупереч нормам законодавства. Будівництво на Верховинній, 80-Б опинилося під номером 55. Невже Володимир Гройсман не помічає, що тисячі киян все-таки є фактичними «заручниками» не просто абстрактних забудовників, про яких він говорив, а цілком реального очільника цієї партії? Його вислів досить промовистий, проте поки за цим нічого не стоїть.

Загалом, хід справи вкотре нагадує про приказку: риба гниє з голови.

Запитання щодо бездіяльності виникають не лише стосовно Володимира Гройсмана. Справа в тому, що мер Києва Віталій Кличко нібито і не сприяв діяльності Хачатуряна, але і нічого для вирішення проблеми не зробив. Власне, він її ігнорує. Самі жителі стверджують, що ректор навіть поширив чутки про дружбу з Гройсманом та Кличком. Міський голова чудово поінформований про те, що відбувається на вул. Верховинна, 80-Б. Йому були надіслані численні звернення депутатів міської ради, народного депутата Юрія Левченка, проте за кілька років жодних дієвих заходів вжито не було. Неодноразово про цю проблему оголошували в ефірі місцевого телебачення, а також під час пленарних засідань міськради. Більше ніж рік забудовник незаконно утримує земельну ділянку, здійснюючи будівельну діяльність, на яку не має жодного дозволу.

Місцеві мешканці налаштовані вкрай рішуче захищати свій життєвий простір. Адже побудова 18-поверхової висотки з 2-поверховим паркінгом може стати фатальною для житлових будинків довкола, особливого для того, що знаходиться на вул. Верховинна, 82. Якщо підготовчі роботи вже спричинили тріщини на стелях у помешканнях та на стінах довколишніх споруд, ба навіть те, що будинок у прямому сенсі цього слова рухався, то що можна очікувати від будівництва «свічки»?

Кричуща несправедливість. У Києві відбувається величезна кількість незаконних будівництв, прем'єр-міністр країни Володимир Гройсман лише на словах підтримує мешканців міста, які страждають від дій забудовників, мер Києва Віталій Кличко не підтримує громаду взагалі жодним чином. Долю цієї справи в судах вирішують підозрювані в корупції судді, а провладні депутати Київради на земельній комісії відстоюють інтереси ПВНЗ та його власника Хачатуряна. До чого призведе боротьба жителів, обурених побудовою гуртожитка-житлового будинка на вул. Верховинній, 80-Б, -- невідомо. Цілком очевидно лишень те, що вони зневірені у силі українського законодавства. Це, вірогідно, спричинить повернення до традиційного вирішення подібних проблем із забудовниками – бійок та скандалів. Загалом, чи є у Хачатура Хачатуряна та сама совість – цілком очевидно.