Треба визнати що мобілізація провалена. Звільнення професійних, але корупційних воєнкомів призвело до того, що на їх місце прийшли люди чесні, але дурні. Їх методи мобілізації хоч і створюють мобілізаційний ресурс, але повністю знищують довіру до української армії. Це і зниження донатів й іншої підтримки української армії. На цей час ТЦК-шників вже б'ють, через деякий час в людей в українському пікселі почнуть стріляти як в Беркут на Майдані. І це потрібно вирішувати.

По-перше, мотивація меншим покаранням ніколи не працює, як це пропонують деякі депутати. Вона може частково працювати на досить короткому проміжку, але стратегічно це завжди поразка.

По друге, основна проблема в відсутності мотивації і відсутності знань про поточний стан потенційного мобілізаційного ресурсу. Про мотивацію можете подивитися на Росію, наприклад там 1 млн рублів виплачується прі підписанні контракту у нас це може бути 500 тис гривен.

Щодо інформованості, треба знати не тільки стан поточної людини щодо її здоров'я чи військової спеціальності але рівень мотивації. Невмотивована людина може принести більше шкоди ніж користі. Як це зробити:

Твоя країна – твій голос!

Кожен може зайти в ТЦК чи в мобільний додаток, оновити свої данні та написати офіційну відмову від захисту країни. Це також стосується і жінок. Ніякого покарання за це не повинно бути крім заборони на 10 років:
- віддавати голос;
- обиратися;
- займати державні посади.

Тим, хто не оновив данні 120 днів від початку реєстрації, автоматично вважається, що це відмова від захисту країни. Цим людям можна дати як можливість виїжджати з країни, так і жити життям як до війни. Вони все одно платять податки, працюють, так що користь з них є, але вони не громадяни.

Така собі тімократична люстрація, не твоя війна, не твоя країна, не твій голос. Ти лише тут живеш? Ну так живи. Все чесно і справедливо, влада в найкращих, в тих хто цю країну вважає своєю.

Ідею вкрадено з роману Роберта Гайнлайна «Зоряний десант»