Дивно, але у 40 років один стає «крепким мужичком», а інший залишається «40-річним хлопцем».

Пам'ятаю, мене шокувало, що в один і той самий час в Сомалі середня тривалість життя була приблизно 40 років, а в Данії 70. Тобто за рахунок банального переїзду можно було майже подвоїти свое життя! (точніше, своїх дітей)

Ця думка крепко засіла в мене в голові. Було цікаво, від чого це залежить. ОК, в Сомалі війна, але навіть українець живе на 10-12 років меньше даньця.

Під час життя в Копенгагені я порівняв життя та знайшов свої відповіді:

  1. у українця забагато бухла
  2. у українця забагато жиру (і в їжі, і на боках)
  3. у українця забагато цукру
  4. куріння.
  5. замало руху, наприклад, мало хто бігає на вулиці.
  6. замало води
  7. слабкий іммунітет — в Скандінавії його развівають з дитячого садку все життя, а в нас одразу пігулки, а то й антібіотикі.
  8. погана екологія: наприклад, коли ми тільки приїхали з Копенгагену, мені фізично було важко дихати у Львові через кількість авто.

(Всі ці питання, до речи, піднімає і Уляна Супрун, за що їй дякую).

Через все це в Україні причина смерті №1 це ізнос сердця, а в Скандінавії ця причина десь в хвості списку.

Це все майже очевидні речи.

В мене є новий висновок.

Є в мене мама та тьоті 70+ років. Щоб вони жили довго-довго та активно, виходить, треба щоб вони старіли по «скандинавській моделі», а не пост-радянській.

Що це означає?

В мому списку всі пункти, окрім екології, можна контролювати самому — зайнятись спортом, кинути курити, слідкувати за їжею. Це важко, але реально.

Так ось, проблема з мамами-тьотями в тому, що вони НЕ ХОЧУТЬ мінятись. Звички настільки вросли, що вони наче хочуть померти так, як від них очикує оточення.

Ставиш поруч з нерафінованою олією нову, оливкову, користуйся — але оливкова не пустіе, тому що дорога, «жалко».

«Я буду замовляти тобі чисту воду» — та з крану смачніше.

«Їш авокадо» — та яке авокадо, хахаха.

«Роби йогу» — ой, ти шо, в мене шия, я ось хорошу молитву від остеохандрозу знаю!..

Що працює швидко:

Найголовніше, що треба робити — це розірвати коло спілкування з «тухляками» (людьми, які після 50 років збіраються вмирати, а це майже всі пост-радянські держ. працівникі) — правдами-неправдами вводити в коло активних здорових людей старшого віку (хінт: такі є в будь-якому спортзалі). Теж важко, але треба.

В цілому, висновок такий: щоб розтягнути їм життя, вони мають міняти «модель старіння» швидче, ніж набігає вік.


P.S. Про «скандинавську модель старіння» — ось фотка з двері каюти теплохода (наша каюта була поруч з ними): у ціей пані день народження, та її подруги зробили для неї смішну стінгазету з побажаннями та її п'яними фото.

Надпис каже: «Венчі — 50 років». Венчі — це 50-річна пані на фото. Ось як треба старіти :)