Ой заважають бубочці работать, ой заважають!

Ще ж, гадство, дивлючись відео, де Вова робить щось безумовно корисне, вони, порохоботи, насміхаються. А він же старається! Онде бачили в інтернеті, як боровся з корупцією, як примушував розбійників вийти, як давав завдання когось зняти з посади (корупціонера, звичайно), а на якогось чорта самого Баканова напустив. Як розмовляв із бізнесом, як захищав країну, як співчував сім'ям загиблих, навіть ось, нещодавно- а їм, порохоботам отим клятим, усе не так. А він же ж старається, він же ж вчиться!

Спішу розчарувати тих, хто полюбляє Галабародька криворізького розливу: він вже навчився.

Повірте: я люблю театр. Та й до кіно, подивитись на видатних акторів теж із задоволенням ходжу. Але при усій моїй любові до сцени, у мене досить оліі в голові, щоб розуміти: хоч Лавров зіграв у фільмі «Приборкування вогню» Генерального конструктора радянських ракет Корольова, та призначати Лаврова на посаду Головного конструктора Південмашу, таки не альо. Є ціла низка акторів, що грали американських президентів: і тих, що справді існували, й тих, хто існував лише в сценаріях. Вони чомусь не балотуються. Чи таке: актор Геловані колись грав Сталіна. То й що: він міг би Сталіна при потребі замінити? Тю...

Нє, я розумію: багато для кого це незрозуміло. Спробую простіше. Я казав, що Вова вже навчився. А де? А у Москві. У Маслякова. Звідти й гроші у нього, у «нє баригі, а успєшного бізнесмена». І вивчився там наш Вовочка на російського КВНщика. Тобто, він може смішно грати сценарій. Це не зовсім актор, не зовсім блаземь: щось середнє. І, звісно, шуткі юмора у нього теж цілком російські.

Приватизувавши свого часу КВН, Росія звично зробила його засобом просування «русского міра». Тому й сценаристи пишуть відповідні сценарії. А Вова їх озвучує ротом.

Це, кажуть хворі на зєбілізм, Вова від патріотизму висміює наші недоліки. Ну да, ну да. Про ебонітові палички- дуже патріотично. Ще про армію було дуже патріотично. Коли вона була голою та босою, а вдягали армію усі ті, кому справді хотілось зробити щось для власної країни. Вже не буду про чотири повістки: як сказав самий зє із усіх зє (вони ж усі президенти!), «єслі би хотєлі, нашлі би». Від патріотизму було: «Російская армія нє пєрєходіт граніцу, она просто отодвігаєт єйо на запад, ги-ги-ги!». Еталон патріотизму.

Про «актрису з німецького фільму для дорослих» Вова вже не скаже, бо зараз сам змушений приймати такі пози- куди там Камасутра! Зрозуміло, до нього не доходить, що актор, котрий грає роль, дещо відрізняється за знаннями та вміннями від персонажу, котрого доводиться грати. Його куций розум не здатен зрозуміти: скоро будь-який кут стане глухим. Міжнародні відносини- прокакав. Економіку, можна вважати, вже поклав. Місія МВФ поїхала, лишивши нас ні з чим. Ну, достіженія у нас єсть. Вже якась говоряща голова каже, що ми плануємо згорнути співпрацю з МВФ, бо й так вже багаті. Тому поки зелені невігласи замовляють повій та самозадоволюються, серйозні дяді й тьоті з числа колишніх ригів та інших професійних патріотів Расєюшкі, повертають собі втрачені за «влади бариг» позиції.

Тому поки що усе за сценарієм, який пишуть для Вови оті самі серйозні дяді. А заливають гідрантові в вуха щонайменше троє: Єрмак, Богдан, Разумков.

Вова, як я вже казав, вчився на московських КВНах та на московських сценаріях. Тому й грати більше нічого він не здатен. І обсирається. Регулярно. Про «німецьку актрису» вже було. А пам'ятаєте: спочатку «таракан-Ердоган», а потім, вже в якості президента, візит до Туреччини. Ще браслетиками там похизувався. Хоч не епіляцією зони бікіні. А про «сєньор-Голодомор» ми теж пам'ятаємо. А тепер, на день пам'яті жертв Голодомору Вовочка йде до пам'ятника разом із головною сценаристкою. З пісними їдалами. Річугу завернув. Усе за сценарієм, усе за неукраїнським. і ще: навіщо було біля пам'ятника прибирати квіти та свічки? Що це: дурість чи ще щось? Чи той самий московський сценарій, за яким той, хто при владі- вже не людина, а надлюдина.

Звісно, Вова намагається творчо обіграти сценарій. Тому він так мило посміхався, висловлюючи співчуття родині загиблого комбрига. Аж на камеру!

Вовочко, ти, як кажуть на рідному для тебе язикє, чудо. Ба навіть більше: чудіщє. Чи навіть чудовіщє. Бо людиною, після таких зашкварів, тебе назвати важко.

До речі, трохи про граматику. Вова- це «він». Так? А Бубочка?, мабуть, «вона». Тому в середньому виходить якесь «воно». Нице створіння, яке, за примхи Долі, злетіло майже до неба. Мабуть ночами, воно лежить, дивлючись у темну стелю та й повторює як мантру фразу, яку любило повторювати інше створіння з того ж приводу : «Вот же мнє свєзло, так свєзло!».

Сподіваюсь, для цього створіння усе закінчиться так само.