Доброго дня, мої любі малята – хлопчики і дівчата!

Скажіть – ну хто з вас не мріє добре здати цьогоріч ЗНО з історії України? Хіба що лише ті, хто мріє здати ЗНО з математики. Але, по-перше, нас завжди більше, ніж отих математиків, а по-друге – мої добрі поради можуть знадобитися не лише історикам, але й тим, хто здаватимуть тестування з інших предметів. Тож починаємо нашу повчальну казочку.

Я не буду вам тут розповідати банальних речей, які ви самі здатні прочитати на сайті УЦОЯО – про типи завдань, порядок і тривалість тестування, процедуру нарахування балів. Моя публікація стосується практичної сторони роботи: якраз того моменту, коли перед вами лежить зошит із завданнями, ручка – і вже більше ніхто, крім вас самих, вам не допоможе.

ЗНО з історії України учні здають уже більше 10 років. І оскільки я від самого початку вважаю ЗНО, мабуть, найкращим, що сталося в нашій освіті останнім часом, то доволі детально вивчав і аналізував усе те, з чим вам доведеться стикнутися вже через кілька місяців. Якщо накопичений мною досвід і мої поради допоможуть покращити результат хоч одному або одній із вас, юні читачі, то всі ці півтори години, проведені вашим покірним слугою за клавіатурою, потрачені недарма.

Отже, починаємо.

Порада перша.

Програми ЗНО з історії України змінюються майже щороку. Однак, є маленький секрет: усі тестові завдання стосуються одних і тих самих подій. Адже кількість фактів минулого, винесених у програму, обмежена, а отже може змінюватися лише зміст і форма самих питань, а події залишаються незмінними. Простіше кажучи, це ніби вам постійно демонструють один і той же предмет, але під різним кутом зору і при різному освітленні.

Маленький приклад.

У 1362 році була така собі битва на Синіх водах. Упускаючи непотрібні подробиці – литовці і тодішні предки українців перемогли в ній війська Золотої Орди. А ось скільки питань про цю саму битву у різні роки було задано учням під час тестування:

1) Позначте, унаслідок якої битви українські землі остаточно звільнено від золотоординського панування:

А битви біля Синіх Вод;

Б битви на Чудському озері;

В Грюнвальдської битви;

Г Куліковської битви.

2) У результаті якої битви Велике князівство Литовське закріпило за собою Поділля, Київщину, Чернігово-Сіверщину?

А битва на Синіх водах

Б смерть Юрія ІІ Болеслава

В Кревська унія

Г битва на Ворсклі

3) Унаслідок якої події відбулися зміни, описані в уривку з історичного джерела?

«Гедимінів син, великий князь Ольгерд... прилучив до своєї держави подільську землю... і відтоді з Поділля вигнано владу татарську. Цей Ольгерд інші руські землі під свою владу взяв, і Київ з-під Федора-князя, ставленика хана, взято і посадив в ньому Володимира, сина свого, і почав над ними володіти...»

А битви на р. Сині Води (1362 р.)

Б Кревської унії (1386 р.)

В битви під Грюнвальдом (1410 р.)

Г Городельської унії (1413 р.)

4) Укажіть наслідки битви на річці Сині Води (1362 р.) (3 правильні відповіді).

1 посилення утисків православного населення в межах Великого князівства Литовського

2 ліквідація удільного устрою українських земель у складі Великого князівства Литовського

3 суттєве послаблення політичного впливу в Золотій Орді татарських орд, що кочували на захід від Дніпра

4 ліквідація васальної залежності Галицько-Волинської держави від Золотої Орди

5 значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського

6 територіальні межі Золотої Орди було відсунуто в пониззя Дністра й Південного Бугу, а на Дніпрі — до порогів

7 укладення польсько-литовської міждинастичної Кревської унії.

Ось бачите? Подія одна й та ж сама, а питання про неї – різні. Це не тому, що упорядники тестів позбавлені фантазії, а тому, повторюю, що кількість історичних подій, охоплених програмою ЗНО, обмежена. І цей факт працює на вашу користь, любі мої.

Порада друга.

Оскільки тести ЗНО розраховані на середньостатистичного учня загальноосвітнього навчального закладу, а не юного генія-вундеркінда, то й завдання складаються за матеріалами шкільної програми. А де простий учень-не-геній може знайти ці матеріали? Звичайно ж у шкільних підручниках та атласах. Оскільки не завжди є можливість отримати в своє розпорядження повний комплект підручників з історії України з 5 по 11 класи, то раджу користуватися посібниками, що їх повно лежить у книгарнях. Підказую: в хорошому посібнику мають бути, крім друкованого тексту, ще й портрети історичних діячів, історичні карти й ілюстрації. Ну або зовсім простий варіант: озброїтися програмою ЗНО – і Googlе в допомогу. Умієш зависати вкантактікє – умій і біографію Грушевського знайти, юний друже.

Ну й одразу пруф.

Ось питання ЗНО:

Заміна основних ручних знарядь праці системою робочих машин, впровадження у виробництво парових двигунів, формування пролетаріату та буржуазії — це ознаки

А технічної реконструкції.

Б промислового перевороту.

В форсованої індустріалізації.

Г буржуазної революції.

А ось відповідь на нього у підручнику для 9-го класу:

Порада третя.

Минулого літа ваш покірний слуга від нічого робити (жартую: щороку роблю те саме) переглянув завдання ЗНО з історії України та порівняв їх із тими завданнями, що були в минулі роки. І – о диво! – виявив, що приблизно 1/5 а то й 1/4 частина тестів ЗНО-2016 за змістом або майже аналогічні, або цілком, слово в слово, повторюють завдання минулих років. Чому так? Дивися пораду першу. А тепер ось тобі порада третя: не полінуйся знайти в оцих самих інтернетах старі тести і повирішувати їх. Отак вбиваєш у Googlе «ЗНО історія України онлайн» — і сидиш втикаєш довгими сумними вечорами замість танчиків і вкантактіків. Тоді є дуже великий шанс, що на справжньому ЗНО в тебе неодмінно виникне почуття дежа в'ю. Словом, матриця дала збій, ти таке вже десь бачив і ти Вибраний, який зараз порве усі ці тести, як Тузик грілку (у переносному, звичайно, сенсі).

Порада четверта.

Великою проблемою сучасної школолоти є те, що злі дорослі дяді і тьоті не дають проносити на ЗНО шпаргалок, мобілок, часоворотів, самописних пер із Гоґвортсу і пильнують, аби ви там не особливо заглядали в зошити одне до одного. Ну що тут поробиш, якщо всі 11 років у школі тільки тим і займався/займалася, що привчав/привчала себе до халяви? Ви не повірите, але вихід є!

Як казав герой австралійського мультика, котрий ішов по телебаченню ще коли школярами були твої тато з мамою: «Іспользуй то, что под рукою – і нє іщі сєбє другоє!»

А під рукою в нас що? Правильно! Під рукою в нас – самі завдання ЗНО. Їх у вас вже точно ніхто не відбере)

По-перше, завдання в зошитах розміщуються в хронологічній послідовності. Тобто, спочатку там можуть розміщуватися тести по стародавній історії, а лише потім – по Хмельниччині чи Другій світовій війні. І навпаки: в кінці будуть питання по сучасній Україні, але ніяк не по Київські Русі.

Отже, спочатку – завдання з вибором однієї правильної відповіді, які йдуть у хронологічній послідовності. Потім – завдання іншого характеру, але кожного разу – знову в тій самій послідовності.

По-друге, оскільки кількість історичних подій у нас обмежена (знову і знову повертаємося до поради першої), інколи навіть в одних питаннях можна знайти підказку правильної відповіді для інших питань.

«Єсть лі у вас план, містер Фікс? У мєня всігда єсть план!» Отак от.

А тепер від теорії – ближче до практики. І ці поради можуть допомогти вже не лише малим історикам, але й малим математикам і навіть ботанікам (ну, тобто біологам).

Порада п'ята.

Коли працюєш з тестами – не старайся атакувати їх в лоб, як пси-рицарі на тонкій кризі Чудського озера. Діяти треба тонко і виважено – як американська армія під час «Бурі в пустелі». Не старайся робити всі завдання підряд: спочатку роби ті, на які точно знаєш відповідь, а всі інші залишай на потім. Так ти зможеш утримати свою синиці у жмені і не витратиш дорогоцінні хвилини. Інакше застрягнеш на якомусь питанні на півдорозі – і тобі може не вистачити часу навіть на ті завдання, що ти знав.

Коли вже синиця надійно схоплена і схована до кишені – починаємо розбиратися з рештою тестів. Тут уже, як казав син турецькопідданого О. Бендер: «З двох зайців вибирають того, що жирніший». А ми ж усі в душі трохи бендерівці, чи не так? Отже, спочатку виконуватимемо ті завдання, що можуть принести нам більше балів. І лише потім починаємо ламати голову над тестами, з якими, скажімо так, є проблеми. Навіть коли у тебе немає жодного уявлення про правильний варіант (типу скурив/скурила підручника замість того, щоб прочитати) – в жодному разі не залишай це питання зовсім без відповіді. Пробуй вгадувати. Шанси, згідно теорії ймовірності, в тебе є зажди.

Порада шоста.

Розв'язуючи тести, не поспішай. Вчитуйся в запитання і відповіді уважно, не минаючи «ні титли, ніже тії коми». Інколи можна пропустити одну літеру чи один розділовий знак, щоб не зрозуміти, чого від вас там хочуть та, в результаті, лажанутися.

Ось приклад питання, в якому одна-єдина часточка «не» повністю змінює все:

Програма дій Південного товариства декабристів не передбачала

А повалення самодержавного ладу шляхом військового перевороту.

Б установлення конституційної монархії, федеративного устрою держави.

В скасування кріпацтва та наділення селян землею за рахунок державного фонду.

Г ліквідацію станового ладу та встановлення рівності всіх громадян перед законом.

Порада сьома.

Інколи, щоб вирішити завдання, не обов'язково знати правильну відповідь, а достатньо знати неправильну.

І знову пруф:

Укажіть назви пам'яток оригінальної літературної творчості часів Київської Русі:

1) «Слово о полку Ігоревім»;

2) Реймське Євангеліє;

3) «Ізборник Святослава»;

4) «Слово про закон і благодать»;

5) «Києво-Печерський патерик»;

6) Остромирове Євангеліє;

7) «Повість минулих літ».

А 1, 4, 5, 7

Б 2, 3, 5, 7

В 1, 3, 4, 6

Г 2, 4, 6, 7

В даній ситуації, щоб вибрати правильний варіант, достатньо знати, що жодне Євангеліє не відноситься до пам'яток оригінальної літературної творчості часів Київської Русі. Тоді вжух! – і в нас залишається лише послідовність А.

Порада восьма.

Щоб добре здати ЗНО з історії України – інколи недостатньо знань лише з історії України. Якщо ви будете старатися вчити такі предмети, як географія, українська література та художня культура – ваші шанси успішно скласти саме історію зростуть незрівнянно. Тому, що питань, пов'язаних із картами, пам'ятками культури і мистецтва чи діячами культури або мистецтва на ЗНО з історії України завжди більше, ніж достатньо.

Порада дев'ята.

Навіть коли ви вже впоралися з усіма тестовими завданнями – не розслаблюйтеся. Кожного року знаходиться повно «щасливчиків», котрі примудряються допускати помилки навіть на даному етапі – коли заповнюють бланк відповідей. Тобто інколи, переносячи ПРАВИЛЬНІ відповіді, роблять це НЕПРАВИЛЬНО. Не робіть так, не потрібно.

Краще всього – роздрукуйте собі дома щось подібне на бланк відповідей. Або візьміть старий бланк з минулих років чи з пробного ЗНО – і потренуйтеся заздалегідь. Підрахуйте, скільки часу займе у вас ця рутинна, однак потрібна робота в реальній ситуації. Тоді не доведеться робити її з поспіхом і в останній момент.

Порада десята і остання.

У кожного з вас, любі друзі, різний тип пам'яті. Хтось краще запам'ятовує матеріал на слух. Хтось – якщо конспектує матеріал. Комусь легше зберігати у пам'яті картинки. А для когось потужним стимулом послужать татко з мамою, котрі стоять над душею з ременем у лагідних руках. Тому при підготовці до тестування не лінуйтеся імпровізувати: читайте, переписуйте, слухайте аудіокниги та вчителя, дивіться навчальні ролики на ютубі, просіть поради в бувалих людей. Перетворіть свій розум на жорсткий диск, в якому інформація зберігається у певній системі й послідовності (привіт, Шерлоку!). Так ви звузите коло пошуків потрібної вам конкретної відповіді. Старайтеся розвивати логічне мислення і вчіться на власних помилках. А ще краще – на чужих.