В Україні дуже складно знайти порядного роботодавця. Я не кажу, що порядних не має, а дуже складно знайти. Тому люди і думають, що закордоном буде краще. Дуже важко думати про перспективу в таких умовах. Я думаю, що не варто переживати про імміграцію студентів. Хай навчаються в кращих, працюють в успішних, побачать як живе інший світ. Сформують в собі людину, що любить світ і людей. … Людина це не дерево в нього є ноги, треба шукати своє місце в світі по ментальності. Ось якщо я ненавиджу людей котрі смітять, курять кругом і кидають бички і сміття під ноги, коли мені не подобається ці сараї, що будують сусіди., не подобається, що пакується під під'їздом і на бордюрах, не подобається що скрізь лайно собаче лежить, не подобаються торгаші носками які заважають ходити, відсутність всієї нормальної інфраструктури для життя ( лікарні,дороги і тд) .Що мені робити? Закрити очі і не бачити цього? Да можна все це заборонити робити, прибирати за всіма, давати постійно зауваження. Але цього не хто не зробить скрізь, бо таких як я 5%-10%, а вісім іншим насрати на все, їм так подобається жити. Люди які приймають рішення вибрані ось цією безликою масою. Що тут скажеш..І навіть справа навіть не в гречці яку на виборах бабусям чи студентам роздають, а справа в тому , що в голові цих людей. Я не вірю, що можна змінити дорослу сформовану людину. Тому хай діти і студенти їдуть за кордон навчатись, працювати, а краще їх би відправляли за рахунок держави (наприклад в такі країни як Нова Зеландія, так ще краще, бо за такими країнами майбутнє) нехай дивляться як живуть там люди, можливо роблять кар'єру. Якщо навіть 30% з них повернуться додому, то в Україні вже буде не 5% здорових людей, а 5+ 30 =35%, тоді і умови навколо нас почнуть змінюватись.

Коли людина жила в сараї, то коли в неї появляються кошти і можливості, то вона збудує сарай. Правильна відповідь — великий сарай… Зміни відбуваються тільки там де є велике скупчення однодумців. Якщо, це буде наприклад Одеса, то треба захищати тих 5% людей, бо для них кошти не важливі вони зможу заробити кошти і без допомоги інших, вони не будуть рахувати стипендію в літрах пива. І коли ви зустрічаєтесь з студентами треба зняти розові окуляри і подивитись правді в вічі. Треба говорити правду цим дітям, що вони в 80% будуть не конкурентні, якщо будуть інертні і не почнуть думати головою. Хай їдуть в Європу і коли досягнуть успіхів – повертаються. . І ще, коли діти(студенти) говорять так, що «все схвачено», то це їм вбили в голову викладачі в котрих дійсно «все схвачено». Зустрічайтесь частіше зі студентами – розповідайте їм свою історію успіху чи не успіху. Допомагайте сформувати людину в середині. Це в ваших можливостях. Успіхів.