Подивився TED відео, де журналістка звинувачує Facebook в Brexit, і говорить про загрозу демократії.
Коротко:
Є містечко в Уельсі, де рекордна кількість (~64%) жителів проголосували за Brexit, в інфраструктуру якого EU вклав сотні мільйонів євро, про що інформували величезні банери. Жителі цього містечка хотіли «звільнитись від опіки EU і не потерпати від мільйонів біженців». До речі, в цьому містечку жило всього кілька експатів. Вину цілком і повністю журналістка перекладає на Facebook, і особисто Марка Ц., який «не готовий відповідати за запитання уряду Великобританії» і «несе відповідальність за Brexit». Також важливим фактом є те, що у Великобританії досить жорстке законодавство щодо виборів, яке порушив Facebook.
Приклад фейкової інформації, яку розповсюджували через Facebook в Великобританії напередодні голосування за/проти Brexit.
Звісно, багато хто перепостив це відео з припискою «те саме і в Україні», що в цілому, відповідає дійсності.
Але я хочу звернути увагу на інше.
Коли я дивився це відео, то в уяві одразу виник фрагмент з Титаніка, який врізається в айсберг. Як ви, мабуть, здогадались, Титанік — це Великобританія або Україна, а айсберг — нові технології.
І тут важливо зробити акцент.
ЦЕ ЛИШЕ ПОЧАТОК.
Уряди навіть найдемократичніших країн виглядають як повні бовдури (це я по-європейському політкоректний). Вони демонструють повну імпотенцію, рагулізм, і тотальне несприйняття дійсності.
А дійсність полягає в тому, що 5-10 років назад все динамічно почало змінюватись (десь після кризи 2008 р., яка нічого нікого не навчила).
Роботи роблять бургери.
Ракети в космос запускають комерційні компанії.
Збанкротували величезні компанії на кшталт Nokia та Kodak.
Народ готовий ризикувати з криптовалютами, аби не тримати гроші в банках.
Мільйонером можна стати навіть створивши компанію, яка роками буде працювати в мінус.
Електрокари стали нормою.
Microsodft вбудує Linux в Windows 10.
І, нарешті, за допомогою досить простих алгоритмів можна маніпулювати думкою мільйонів людей.
Все це сталось на наших очах. Непомітно. Всього за кілька років.
--
95% населення — ідіоти. Каже нам статистика. 80% вважають, що належать до залишкових 5%. Проблема в тому, що і перші, і другі мають рівну кількість голосів на автобані, в офісі й на виборчих дільницях.
Чому ж ви дивуєтесь, що не дивлячись на прогрес в науці й технологіях, у світі відбувається тотальний пиздець?
Уряди країн виглядають старперами, які не знають про існування покемонів та твітера. Виглядають як людина, що пересіла з однокласників на тіндер.
--
Те, що відбулось в Україні — закономірність. Скоро щось схоже буде відбуватись в усіх куточках світу.
Погана новина для умовних 5-25% — навряд чи щось зміниться кардинально у світі в кращу сторону.
Для себе поки що бачу лише такі способи цьому протидіяти:
- робити все можливе, щоб залежати тільки від себе. Матеріально, ресурсно, інтелектуально. Звісно, на 100% цього не вийде зробити, але для цього треба...
- оточити себе адекватними людьми, які розділяють з вами схожі цінності;
- розвивати критичне мислення і вміння протидіяти фейкам, не піддаватись на провокації;
- вчитися жити в будь-якому суспільстві, в якому немає прямої фізичної загрози;
- розбиратись в фінансових системах, бізнес-процесах і розвивати власну продуктивність (а, отже, конкурентоспроможність на глобальному ринку);
- розбиратись в законах, державному управлінні, щоб мати змогу «хакати» системи на свою користь.
The Planet is Fine.The People are Fucked (c).