Сьогодні емоції стихли, тому -

ВСЕ ВАЖЛИВО vs КАКАЯ РАЗНИЦА (з дитинства)

Вчорашній матч для мене став матчем Олександра Зінченка. Саме він забив перший гол у ворота Швеції.

Саме він отримав капітанську пов'язку від Андрія Єрмоленка у додатковому часі.

Саме він зробив передачу на Артема Довбика для вирішального гола.

І все це — з позиції ЛІВОГО ЗАХИСНИКА (мене тут виправили — у нашій збірній Зінченко атакуючий півзахисник).

Він примудрявся бути усюди — захищати, атакувати, бачити поле, відчувати моменти, не тягнути корону собі на голову.

Цей матч для України Зінченко виборов своїм вродженим талантом ... який колись НЕ ЗАЦІКАВИВ Україну.

Олександр народився на Житомирщині. В Радомишлі. Його батько — футболіст, він же й був його першим тренером. Спортивним тренером першим став Сергій Борецький з дитячої-юнацької спортивної школи «Карпатія». Дуже раджу почитати інтерв'ю Сергія Борецького, щоб усвідомити ЯК Україна втрачає спортивні таланти. Коли регіональні спортивні школи не мають ЖОДНОЇ можливості розвивати дітей. (https://dynamo.kiev.ua/.../249749-pervyij-trener...

).

Юний Зінченко мріяв грати за «Динамо» (Київ"). Але там його не розгледіли. У віці 11-12 років він попадає до нас, у Чорноморськ (тоді Іллічівськ). У нас тут базувався фарм-клуб юнаків для "Шахтаря" (Донецьк). Називався ФК "Моноліт". Олександр ходив до місцевої школи. Не зміг зразу опанувати відрив від батьків. Втік додому. Але потім повернувся.

Його не взяли в "Динамо", бо він мав погані антропометричні дані. І Сашко почав працювати більше за всіх. В нього змінилися і сімейні обставини. Тренер в Іллічівську став його вітчимом.

У 14 років Зінченко запрошують в Академію "Шахтаря". В Інтернеті є багато про той період Олександра. "Існує безліч відомих історій, коли гранди тримають на контрактах десятки талановитих молодих футболістів, які їздитимуть по орендах, поки не закінчиться термін угоди. Мета проста: аби гравець не дістався конкуренту – іншому гранду, також потужному гравцю внутрішнього футбольного ринку. У такий капкан ледь не потрапив і Зінченко. "Шахтар" пропонував йому шестирічний контракт із заниженими фінансовими умовами, шантажуючи тим, що Саша не буде грати. Хоча до цього Зінченко прекрасно показав себе у юнацькій Лізі чемпіонів і попри виліт команди з турніру потрапив у список найперспективніших юних футболістів за версією УЄФА. Він вирішив у односторонньому порядку розірвати контракт, не повертатися до "Шахтаря" та почати шукати новий клуб."

У 2014 році Зінченко в "Рубін" (Казань). Перейти в клуб не може. 6 місяців без клубу. Потім — "Уфа". І згодом — контракт з "Манчестер Юнайтед". (мене тут виправили — з "Манчестер Сіті").

Якщо захочете почитати — гугліть.

Можна нагуглити, що Олексндо Зінченко хотів отримати громадянство Росії.

Я не знала про Олександра до вчорашнього матчу. Я жила поряд з ним в Чорноморську. Я зовсім не усвідомлювала ЯК ми втрачаємо наших дітей у спорті.

Коли хтось буде хейтити Зінченко, я буду пам'ятати, що це ми, дорослі, зробили його життя таким, яким воно було.

Коли хтось буде пишатися Зінченко, який ВЖЕ увійшов в історію САМЕ України, пам'ятайте, що цей хлопець зробив це в тих умовах, в яких жив.

ВСЕ ВАЖЛИВО З ДИТИНСТВА

А ось так пишуть про Олександра Зінченко західні ЗМІ:

"Zinchenko"s versatility meant he was deployed in a variety of positions. After securing their knockout spot, Zinchenko was determined to lead them deeper into the tournament. Deployed as a left wing-back he ran endlessly between attack and defence. He made a darting run into the Swedish box to get on the end of Yarmolenko"s cross. A firm half-volley squirmed through Robin Olsen"s hands to give them the lead. Zinchenko was then defending for his life as they tried to deny the Swedes. Zinchenko also made some darting runs again. He again made a match-winning contribution as he found Dobvyk with an inch-perfect cross from the left."