Коли я був у Нідерландах, мене вразив один момент. Штор немає. Гуляєш увечері набережною. Дихаєш морем. Бачиш будинки, а там усе прозоро. Кухня як на вітрині.
Хто мене читає вперше, нагадаю. Я Алекс з Литви. Зараз живу у Львові. Я вірю в Україну, вчу українську мову. Хочу підтримати друзів та бачити трансформацію. Спостерігати, як росте нація.
Та повернемося до здивування. Подібне я бачив у Литві в очах українців. Коли мене запитували, а де в приватних литовських будинках паркан? У Литві, справді, мало парканів й майже немає високих.
Говорячи на цю тему з друзями, виявив цікаву річ. Зв'язок між нідерландською прозорістю, мінімумом парканів у Литві та кремлівськими стінами.
У радянському союзі влада ховалася за стіною, мовляв, не заважайте нам жити. Люди будували стіни у відповідь. Не заважайте нам також.
Подорожуючи різними країнами, я переконався, що чим краще країна живе, тим менші паркани й тим приємніше бути на кухні. І господарям, і гостям. Це не стільки про ремонт, посуд і страви, скільки про атмосферу.
Атмосферу на кухні важко виміряти, а от паркан міряти легко. У нашого сусіда кажуть, що найбільший у михалкова, другий за величиною у медведєва. Знають, міряли:)
Правильно й протилежне. Чим вищі паркани, тим гірше на кухні й тим гірше люди в країні живуть. Давні невирішені конфлікти, звинувачення.
Чому такий взаємозв'язок? Адже він не про паркани. Це про довіру і прозорість. Сотні досліджень довели, що прозорість є ключовим фактором для створення щасливого та успішного суспільства, що процвітає.
Про найочевидніше: прозорість у політиці
Навесні 2023 року один з активних журналістів Литви підняв у ЗМІ резонансну тему. Як литовські регіональні політики витрачають кишенькові гроші? Ті суми, добавку до зарплатні, що дають на ручки, бензин й таке інше. Допитливість і доступ до даних виявили багато цікавих фактів.
В одного політика немає посвідчення водія, а от за бензин платив тисячі євро. Зібрання всі онлайн, а поїздок на тисячі кілометрів. У когось автівка, напевно, гібрид, адже чеки на паливо трьох видів. І на газ, і на дизель, і на бензин. Бракує тільки чеків за електрику.
Як це так я пишу про погані речі в Литві? Я люблю свою країну, тому пишу такі речі. Щоб вона була кращою. Уже зараз усі обрані політики обережно ставляться до «дріб'язкових» витрат. Маленький крок до майбутнього — жити краще. Це заслуга відсутності штор і парканів — прозорість.
Прозорість потрібна не тільки в політиці
Я часто починаю співпрацю з питання: чого ти хочеш, тобто які твої інтереси? І знаєте, що? Ці питання викликають недовіру. Доводиться вкладати багато сил, щоб людина відкрито сказала про свої інтереси.
У бізнесі, який навчався на цитатах із 12 стільців — так, важливо наїб***. А довгостроковий бізнес стоїть на співпраці. Я хочу знати, що буду тобі корисний, а ти будеш корисний мені. Співпрацювати набагато легше з позиції прозорості інтересів. Ми відкрито говоримо, що для кожного актуально.
А як із парканами у стосунках?
Гарвардське дослідження 2017 року показало, що пари, які обговорюють свої проблеми, живуть довше на 5-7 років, а їхні діти більше довіряють собі.
Дослідження Університету Ворика виявило ще одну тенденцію. Пари, які говорять про фінанси, почуваються в більшій безпеці. А пари, які обговорюють питання сексу, більше задоволені сексуальним життям.
Прозорість у стосунках створює затишну атмосферу, а на такій кухні росте дитина, яка довіряє світу.
Прозорість і довіра
Ця ідея елегантно розкрита у фільмі Take a lead. Учитель танців прийшов у неблагополучну школу.
Прекрасна сцена, де актор Антоніо Бандерас пояснює колегам і батькам, чому уроки танців вкрай важливі. Збори мають викрити та заборонити «непотрібного» викладача.
Як довести свою правоту? Учитель танців бере директрису за руку. Пара танцює без музики. Чоловік просить довіритися собі, своєму тілу. Відчути рухи, темп партнера.
І каже золоті слова: «Я навчаю танців і набору правил, які навчать ваших дітей поваги, співпраці та почуття власної гідності. І це допоможе їм побачити майбутнє, яке в них може бути».
Я вірю, що щаслива країна країна, де люди щасливі, будується на кухні. Не на одній кухні Зеленського, Залужного чи якогось олігарха, а на кожній кухні. Щасливе суспільство будується на твоїй кухні, моїй кухні, кухні сусіда та інших людей.
А що, якщо вносити в наше життя більше прозорості? На роботі, в сім'ї, з сусідами.
У країні без парканів, де люди на кухні щасливі, вони швидше ризикнуть життям на протестах, ніж нападуть на сусіда. Ми виграємо війну й нумо будувати щасливу країну країну, де люди щасливі. Де кожен робить свій внесок, починаючи зі своєї кухні.
Знаєте, моя подруга взяла кошеня з притулку. Хтось покалічив його. Перші тижні він виходив, коли подруга йшла на роботу. Вона бачила, що він п'є воду, їсть, ще дещо робить;) А коли вона приходить, кошеня ховається за ліжком. Це його великий паркан.
Минуло багато днів, щоб кошеня повірило: тут можна довіряти. Я говорив з подругою по відео. Вона сиділа на кухні, кіт активно ліз у камеру. Ми сміялися й раділи, що він зміг повірити в людей, хоча для цього знадобився час і маса зусиль.
Запрошую поділитися статтею з друзями та обговорити важливість прозорості, а тут інші мої статті.
Photo by Georgi Petrou