Німецька Die Zeit опублікувала до 80-річчя «22 іюня» велику статтю від імені Путіна «Бути відкритими, незважаючи на минуле». Ясно, що стаття німецькою – російською зробили хіба переклад на кремлівському сайті, власний електорат Путін не збирався знайомити з настільки термоядерною хрінню.

Там що не абзац, то махровий маразм і безсоромно відверта брехня. І про Другу світову і роль в ній СССР (але небрехлива версія в РФ тепер карана за законом), і про «Вєлікую Атєчєствєнную», і про окупацію України («Навіщо США організували переворот, а країни Європи – безвольно його підтримали, спровокувавши розкол в самій Україні і вихід Криму з її складу?").

Ну і про "величну роль Росії": "Ми відкриті до чесної творчої взаємодії. Це підтверджує наша ідея створення єдиного простору співробітництва та безпеки від Атлантики до Тихого океану". Так, ніби ніхто не в курсі реалій всередині того "простору безпеки", твореного Росією: в Грузії (і окупація понад 20% її території), в Україні (і окуповані понад 7% нашої території), в Молдові (фактично окуповані території т.зв.ПМР), заохочення недружніх акцій Угорщини (і територіальних претензій до України), підтримка режиму Білорусі...

Війни, нищення національних держав і культур, вбивства, репресії і окупація... Але це все давно відома белетристика щодо Росії.

Конкретний факт: кремлівська риторика підтверджує, що жодних позитивних результатів розмови з Байденом не було. Але натомість Путін зрозумів задачі президента США: шляхом компромісів і поступок європейським країнам (зокрема, і в питанні "Північного потоку-2") поволі створити політичний антиросійський альянс. Тобто, ЄС може мати свою вигоду від російської сировини, але підтримувати загальну політику стримування і покарання за збройну агресію і територіальні зазіхання.

Путін натомість вирішив не шукати хитрих ходів і перти буром: він відверто пропонує Європі зворотнє: створення не те щоб "антиамериканської коаліції", але передача питань європейської безпеки від США і НАТО такій потужній і озброєній Росії. Кремль переконує, що в Європи з Росією багато спільних інтересів і потенційно вигідних проєктів (крім "Спутніка"): "Росія виступає за відновлення всеосяжного партнерства з Європою. У нас багато тем, що становлять взаємний інтерес. Це безпека і стратегічна стабільність, охорона здоров'я та освіта, цифровізація, енергетика, культура, наука і технології, рішення кліматичних і екологічних проблем".

Тобто, фактично зараз Європа певною мірою виступає в ролі "вигідної нареченої", чий вибір намагаються прихилити до себе США і Росія. От тільки ресурси і потужність непорівнювані. Росія просто не потягне прямого змагання з Америкою. І жодні поклади вуглеводнів і діамантів з золотом не поможуть. Це просто сировина, а сировинно-залежний етап розвитку економіки країни ЄС вже благополучно минають. Тепер ключовими є технології і знання. А це – ресурси США. І те, чого в принципі немає в Росії.

Тобто, змагання Кремль заздалегідь програв. І навряд хтось в Європі цього не розуміє (тим більше, це точно розуміють в Партії зелених, котра найпевніше замінить при владі теперішніх політиків). Це розуміє і Байден з 50-річним досвідом перебування у владі (він в Сенаті з 1972 року, і 8 років, з 2009 по 2017-й, був віцепрезидентом). Тому Байден спокійно грає "в довгу". А Путін намагається видурити якісь преференції в найближчій перспективі.