Джерело: газета «Столична Неділька» випуск №8/01 – 1 березня 2021р
Фото: https://geomap.land.kiev.ua
Українські вчені довели, що вже у 2040-х рр Україну, а з нею все людство може спіткати глобальна продовольча криза, спричинена зменшенням потенціалу родючості землі. Але ще не пізно схаменутися, вважають науковці, та змінивши своє споживче відношення до природних ресурсів, і об'єднавшись, врятувати планету від екологічної та економічної катастрофи.
Науково і практично підтверджено постійно зростаюче зменшення потенціалу родючості української землі.
Встановлено, що тільки за роки незалежності в Україні зникло близько 10 000 малих річок. Однією з причин цього явища, окрім впливу кліматичних змін, є їх замулення ґрунтом внаслідок процесів ерозії та неконтрольованого відбору з них води на зрошення та інші потреби.
Неупереджений Тренд майже 130 річного спостереження незворотної втрати ресурсу родючості, започаткований у 1890 р. видатним українським ґрунтознавцем В. В. Докучаєвим, завершений ДУ «Держґрунтохорона» МінАПК України у 2016 році та підтверджений НААН України у Листі № 1-18/336 від 19.12.2017року (рис.1).
Гострота питання збереження та відтворення земельних та водних ресурсів полягає в тому, що, якщо протягом поточних 5 років не прийняти відповідні заходи, існує можливість зменшення ресурсу родючості до «критичного рівня», і в межах 2040-х років перед Україною постане проблема дефіциту продовольства!
Кількість продуктивного гумусу у межах діючого земельного фонду сільськогосподарського призначення на території України постійно зменшується:
– 1890 р. – 6,5 млрд. т ;
– 1990 р.- 3,1 млрд. т, (за 100 років неповоротно втрачено 3,4 млрд. т) ;
– 2016 р.- 1,4 млрд. т, (за 26 років неповоротно втрачено 1,7 млрд т, що складає близько 65 млн. т за рік).
У 2016 році в Україні залишалось 1,4 млрд. т продуктивного гумусу, і при збереженні темпів втрат (65 млн. т за рік) його вистачить на 22 (двадцять два) роки, або до 2040 року.
Україна, як і весь світ, внаслідок зменшення ресурсу родючості земельного фонду втрачає не тільки перспективи сталого розвитку, а і самого біологічного життя людини, як носія цивілізації. На весь зріст постає проблема збереження біологічного життя людства, відвернення «кінця світу» від «припинення поставок продовольства».
Основні причини виникнення такої ситуації, на наш погляд, наступні:
- Відсутня Парадигма (шаблон) формальної філософії поводження із ресурсами земельного та водного фондів , і зокрема, родючості ґрунту. Немає достатніх знань про природу біологічного життя, природу ресурсу родючості та мету існування людства на Землі.
- Відсутнє використання на практиці наукових розробок щодо глобальної втрати ресурсів, в т. ч., родючості, зокрема, фізичного Закону спадаючої родючості (1798 р.), та дії фізичної ентропійної моделі господарювання «несвідомими власниками землі», які не знають природи родючості землі і законів поводження із нею.
Глобальна проблема збереження ресурсу родючості ґрунтів поки не вирішена і не може мати вирішення загалом у світі, і зокрема, в Україні, без перебудови основних принципів користування земельними та водними ресурсами на основі врахування фізичних законів, які людство не в змозі здолати. А без вирішення проблеми збереження ресурсу родючості ґрунтів та ресурсу прісної води неможливий сталий розвиток суспільства, тільки при якому можливе збереження біологічного життя людини у світі в цілому та в Україні, зокрема.
Проблема сталого розвитку може бути вирішена тільки спільними зусиллями:
– всіх людей без винятку – простих і еліти,
– громадських організацій,
– політичних партій і урядів,
– націй і держав.
Ігнорування її вирішення – реальна небезпека самознищення цивілізації найближчим часом. І є тільки два варіанти майбутнього: або людство гине у планетарній катастрофі, або об'єднується на цивілізаційному рівні сталого розвитку та продовжує своє існування у формі космічної (ідеальної) цивілізації.
Основні дії з вирішення такої ситуації, на наш погляд, наступні:
- Вирішення проблеми у новій парадигмі неформальної філософії поводження із ресурсом родючості українського вченого із Одеси А. Сириці (1931 – 2016рр.). Його послідовникам відкрилися нові знання Природи біологічного життя. Природи ресурсу родючості. Мети біологічного життя Людини. В Україна вперше у Світі з'явилась можливість створення Філософського обґрунтованої Концепції та Стратегії зупинення втрати, збереження та відтворення із природного резерву ресурсу родючості.
- Втілення у проекті автоматизованого біоенергетичного комплексу (АБЕК) прийнятих концепції та стратегії, для забезпечення науково обґрунтованих прийомів поводження із ресурсами:
– родючості ґрунтів,
– природними водними – поверхневих вод водойм, дощовими та талими водами,
– повторно використаних вод – нормативно очищених стічних вод – для зрошення технічних, в т. ч. енергетичних культур на малопродуктивних землях, не придатних для сільськогосподарського використання, з отриманням біосубстрату, вторинної сировини, біогазу, ін.),
– відходів ( отримання з осадів стічних вод, твердих побутових відходів, промислових відходів завдяки інноваційними технологіями екологічно безпечних біосубстратів для підвищення родючості ґрунтів, альтернативних видів енергії, вторинної сировини для промислових підприємств, ін.).
Пропонуємо для обговорення наступний алгоритм дій
- Постановка на виробництво комплексних технологічних схем та лінії згідно ДСТУ ГОСТ 15.001-2009 (формалізація технологій, обладнання продуктів переробки).
- Формалізація філософії.
- Формалізація концепції, стратегії.
- Створення Державної програми масштабного вирішення проблеми в Україні.
- Тиражування, масштабування ін6новаційних технологій, технічних пристроїв та обладнання з ресурсовідновлення та ресурсозбережень-ня в Україні і в Світі.
- Подання на Нобелевську премію відкриття – вирішення глобальної проблеми.
- Створення поетапно нової галузевої інфраструктури ресурсовідновлення та ресурсозбереження, яка координуватиме всі очисні споруди у комплексі з спорудами по переробці відходів у корисні продукти носії вартості.
- Повернення природного індустріального с/х виробництва.
- Повернення тваринництво на збалансовану систему збагачення ґрунтів шляхом біологічного вилучення резерву протоплазми (білку) мікроорганізмами.
- Забезпечення виробництва біогазу, кормів, чистої питної води з їх оптимальною вартістю.
- Звернення до лідерів країн світу про допомогу для пришвидшення вирішення проблеми в Україні і у світі шляхом всебічної координації зусиль по забезпеченню сталого розвитку в умовах кліматичних змін, та для допомоги в захисті від втручання РФ.
- Широка пропагандистська інформаційна робота з доведення до населення, підприємств та громадських організацій інформації про основи безпечної життєдіяльності в умовах втрати ресурсу родючості ґрунтів та ресурсу прісної води задля усвідомлення, виживання людства можливе тільки в умовах сталого розвитку.
Аналіз ризиків
- Відсутність у держави і суспільстві усвідомлення ПРІРВИ на жодному соціальному рівні .
- К. Маркс. 4 том Капітал. «єдиним джерелом прибутку являється ресурс родючості ґрунту» . Перед соціумом вибір – Прибуток сьогодні або Золотий мільярд завтра та невідворотна загибель ВСІХ післязавтра.
- Нова парадигма вимагає радикальних зрушень в наших поняттях, уяві, мисленні та в системі наших цінностей. Але цього не відбувається а ні у розумінні, а ні у сприйнятті, а ні у свідомості більшості політичних лідерів. Необхідність визнання ними зміни сприйняття і мислення, якщо ми хочемо вижити — ще не доходить ні до корпоративні еліти, ні до адміністраторів та професорів у великих університетах.
- За відсутності «критичної маси» свідомих людей у соціумі рішення світоглядних проблем залежить від усвідомлення їх формальним лідером нації. Прецеденти Сінгапур, Оман.
- В нашому випадку втілити можливості по спасінню нації та людства (резерв ресурсу родючості) за значенням прирівнюються до другого пришестя Христа.
- І про головне. Необхідно на всіх ланках усвідомити та врахувати при розробці програми дій головний фактор – брак часу. При виконанні запланованих заходів – очікувані результати наведені на рисунку 2.
Рис.2 Принципова діаграма збереження та відтворення продуктивного гумусу.
Якщо час не врахувати, тоді точкою неповернення стане 2030 рік, коли все – можливо, але часу – не залишиться (Рис. 3).
Рис.3 Точки неповернення
Автори ідеї Шморгун Л.Г. , Б.Б.Коцинський., Горбенко В.М.
Вчений Віктор Іванович
ПЕТРОВСЬКИЙ
для «Недільки Столичної»