Підмітив цікаву особливість: великі за розміром країни зазвичай тяжіють до диктатури, а демократія краще працює у невеликих. Мені здається, я зрозумів чому так відбувається. Це все люте ІМХО, я тут не претендую ні на яку експертність, просто думки вголос.

На мою думку, тут працюють декілька факторів.

По-перше, демократія насамперед відповідає інтересам середнього класу. Олігархам демократія не потрібна, бідним зазвичай не до політики, їх цікавить насамперед виживання (мова саме за системну діяльність). Відповідно, у великих країнах більше можливостей для утворення саме великого олігархічного бізнесу з великою кількістю найманих працівників, які врешті решт придушують малий і середній бізнес, а у маленьких країнах бізнес зазвичай просто не встигає дорости до цієї стадії.

По-друге, у випадку протестів є обмежена кількість людей, до яких можна достукатись горизонтальними зв'язками. Відповідно, кількість людей, яку можна вивести на протест, збільшується з розміром країни повільніше, ніж кількість мусорів.

По-третє, за великої кількості населення між верховною владою і людьми більше проміжних ланок керування, бо ефективно керувати можна лише обмеженою кількістю підлеглих, далі потрібно делегувати. Відповідно, влада далі від народу, гірше розуміє реалії на місцях, і народу складніше донести до влади свою точку зору. Ідея про те, що народ впливає на владу через вибори, на мою думку, застаріла. Зараз класичні ідеологічні політсили поступилися місцем популістам, і виграє той, у кого кращі піарники і більший медійний бюджет. Побічний ефект від цього полягає у концентрації ресурсів у столиці та обраних регіонах за рахунок відбору їх у решти території, що додатково посилює ефект.

Таким чином, я вважаю, що демократія може бути стійкою лише в країнах розміром не більше за сучасні європейські держави. Такі країни як росія, США, КНР, Індія приречені на скочування в авторитаризм просто через свої розміри. Австралія є виключенням, бо більшість її території непридатна для життя.