Не бачу сенсу підбивати якісь підсумки по війні, бо немає якогось завершення, просто констатую декілька моментів, що ближче до мене.

  1. Російська економіка у поточному режимі зможе витягувати ще близько року, далі почнеться колапс у якомусь вигляді. Це не означає, що рашка в той же день впаде, але це приблизний масштаб часу, на який треба орієнтуватися.
  2. Наша економіка поки стягує за рахунок іноземної допомоги (насамперед ЄС). Без неї нам пизда дуже швидко. В Україні є невикористані внутрішні ресурси, але я впевнений, що вони так і залишаться невикористаними.
  3. В промисловості, зокрема ВПК, ми виграємо у креативності, але програємо у організації. У нас добре з ідеями, зокрема винахідництвом, і погано з їх реалізацією, зокрема організацією виробництва. Тут, до речі, є чому повчитися у русні.
  4. Головним обмежуючим ресурсом все більше стає людський. Треба максимально підвищувати ефективність його використання і замінювати автоматикою.
  5. У правовій сфері Україна ніяк не вирішить вона з розумними чи з красивими. Підтверджений принцип «в будь якій нерозумілій ситуації створюй додаткові дискреції і регуляцію, щоби було за що брати хабарі». Треба або вдягнути труси або зняти хрестик.
  6. Вчергове доведено, що єдині дві речі, що відіграють роль у геополітиці, — це скільки військ противника може знищити один взвод і скільки чиновників в уряді іншої країни вистачає ресурсів підкупити. Все інше — казки для лохів. На першому з цих факторів тримається зараз вся міжнародна суб'єктність України, і треба би підключити і другий.

Їбашимось далі.