Якщо проїхатися вулицями Києва і звертати увагу виключно на номери автомобілів, то не одразу зрозумієш, в якій ти країні. Польща? Литва?
На українських дорогах все більше автомобілів з іноземними номерами. Найпоширенішими є литовські та польські. Хоча іноді зустрічаються словацькі, естонські та навіть французькі. Автомобілі завозяться на рік в режимі тимчасового ввезення іноземними громадянами. Звісно, без сплати митних платежів. А вже тут «продаються» українцям, які згодні віддати свої гроші за такий автомобіль. «Продаються» тут дійсно треба писати в лапках, бо насправді власником автомобіля залишається іноземна фірма чи іноземний громадянин, а українець фактично купує лише право тимчасово користуватися таким автомобілем. І через рік українцю знову знадобляться послуги іноземців — щоб вивезти автомобіль і знову завезти його на митну територію України. Звісно, якщо до того терміну в українця те авто не конфіскують.
Чому ж українці погоджуються на «купівлю» не розмитнених автомобілів? Все просто. В Україні при порівнянні з Польщею чи Литвою дуже дорогі вживані автомобілі. А ще дуже дороге розмитнення вживаних автомобілів та заборона на легальне ввезення машин, які не відповідають вимогам екологічного стандарту Євро-5. Ця норма запрацювала з 1 січня 2016 року і фактично заборонила легальне ввезення в Україну автомобілів, які зроблені в Європі до 2010 року. Тобто тут питання навіть не в рівні митних платежів, а в фактично прямій забороні.
Який же він — автомобіль з литовськими чи польськими номерами на українських дорогах? Узагальнений портрет буде таким: це легковик німецького чи французького, іноді італійського виробництва. Марки — Опель, Фольксваген, БМВ, Мерседес, Пежо, Сітроен, Рено, Форд і інші. Типи кузова — також найрізноманітніші: компактні хетчбеки, великі седани, мінівени та позашляховики. Спільне одне — це автомобілі, які виїхали з європейських заводів до 2010 року. І тому легально ввезти їх до України та розмитнити неможливо. Втім, за допомогою іноземців такі автомобілі легко потрапляють до України. І жителів нашої держави навіть не лякає те, що за рік потрібно буде цей автомобіль вивезти, і те, що формально вони не є власниками таких автомобілів. Бо така сама машина на українських номерах буде коштувати в 3, 4, а то й в 5 разів більше, ніж «литовська» чи «польська». Виходить такий собі «автомобільний офшор» для пересічних українців. Бо якщо багатіям можна уникати оподаткування своїх капіталів, виводячи їх за кордон, то чому цього не можна робити посполитим?
Насправді автомобілі на литовських та польських номерах — це поширення на Україну сучасних трендів у користуванні автомобілів. Бо зараз все більше людей в Європі відмовляються від автомобіля як від власності, або як від інвестиції. Немає сенсу купляти новий автомобіль, навіть на виплат (в кредит), бо за 2-3 роки — якщо ти щоденно ним користуєшся — краще пересісти на нову модель. Більш екологічну, більш комфортну та більш безпечну. Тому все частіше європейці обирають лізинг. Це коли ти не купуєш автомобіль, а сплачуєш компанії певні кошти за його щомісячне використання. Насправді, для тих, хто багата їздить — це зручно. Бо потрібно піклуватися тільки про заправку. А про зимову гуму, технічне обслуговування і тому подібне має думати лізингова компанія.
Так от, українці, які користуються автомобілями на іноземних номерах в Україні насправді так само купують не сам автомобіль, а право користуватися ним. Новий автомобіль вони не можуть собі дозволити, але в багатьох випадках в новому автомобілі в Україні і нема потреби. Бо сучасні легковики потребують спеціального обладнання та більш високої кваліфікації ремонтників. До того ж робота сервісменів в Україні є значно дешевшою за зарплату в країнах ЄС. Тому й вигідно в Україні експлуатувати автомобілі навіть в 10-річному віці.
А от український урядовець чи парламентар про автомобіль пересічного українця думає в системі координат минулого століття. Для нього автомобіль українця — розкішна власність, інвестиція. Практично така сама як нерухомість. В Радянському Союзі так і було — автомобіль часто-густо куплявся один раз на життя, і переходив як безцінний спадок наступним поколінням. Тому логіка українського чиновника дуже проста — той, з українців, хто хоче мати власний автомобіль — купить його за будь-які гроші. Навіть втричі дорожче ніж в Європі. До того ж в доступних автомобілях можна легко побачити загрозу заторам на вулицях Києва. Бо ті, від кого залежить доля України — живуть в Києві. І про всі події в країні судять зазвичай по закоркованим столичним вулицям.
Наскільки автомобілі на іноземній реєстрації є проблемою для України? Та скільки їх загалом? Точних цифр не дає ніхто. Одні кажуть, що їх 2 мільйона. Інші — що лише 60 тисяч. Зрештою, це не головне. Головне — це тенденція. Бо автомобілів на литовських та польських номерах кожен день більшає на вулицях українських міст.
Що пропонується зробити? Українські депутати замість рішення проблеми (в нашому випадку це заборона легального ввезення автомобілів старше 2010 року випуску та непомірно високі митні платежі) традиційно намагаються імітувати боротьбу з наслідками. Є вже декілька законопроектів, які умовно дозволяють користуватися автомобілями на іноземних номерах в Україні громадянам України. Але за це доведеться платити 300-400 евро на рік.
Що ж насправді треба робити? Насамперед відмовитися від сприйняття автомобіля як «розкішної інвестиції». Автомобіль — це передусім засіб пересування. Він має бути комфортним, безпечним, економним і недорогим. Для того треба дозволити ввезення до України вживаних автомобілів з ЄС.
Чи побільшає після того автомобілів на вулицях українських міст? Їх і так стає більше. Але ж українська держава не забороняє взагалі продаж автомобілів через це? Проблема з заторами у мегаполісах вирішується трохи інакше. Насамперед — розвитком системи громадського транспорту. Це коли в будь-який час ти можеш дістатися комфортним автобусом чи трамваєм в будь-яку точку міста. Як це зараз відбувається, наприклад, у Варшаві. До речі, навіть в Києві багато людей вже не їздять щодня автомобілем не тому, що вони собі цього не можуть дозволити, чи тому що в них нього нема. А просто через те, що громадським транспортом часто-густо вже набагато швидше дістатися до роботи чи в інші дестинації.
Чи призведе велика кількість вживаних автомобілів з Європи до погіршення екологічної ситуації в Україні? Теоретично можливо (бо для того треба зробити дослідження повітря). Але для того, щоб цього уникнути — потрібно запроваджувати екологічний контроль. До речі, вже незабаром в Україні буде поновлено обов'язковий щорічний технічний огляд автомобілів. То чому б просто не зробити тест на відповідність екологічним нормам обов'язковим елементом? Далі можна запровадити податок на транспорт в залежності від його відповідності тому чи іншому екологічному класу (Євро-2, 3, 4, 5). Це якщо ми дійсно хочемо щоб в нас було чисте повітря, а не лише просто надходження до кишень тих, хто буде здійснювати технічний огляд.
Отже, автомобілів на іноземних номерах в Україні буде більшати. Якщо не буде змін в законодавстві і не буде дозволено легальне ввезення автомобілів, зроблених до 2010 року та не запроваджена однакова ставка на розмитнення для автомобілів будь-якого віку.
Але знаєте, чому депутати не підуть на те, щоб полегшити життя автомобілістам? Бо автомобілістів порівняно мало. А пенсіонерів без автомобілів багато. Втім, депутати не враховують того, що українців з радістю візьмуть на роботу в будь-якій країні світу. В тому числі й в тих, де доступні автомобілі, якісне медичне обслуговування, сучасний громадський транспорт, конкурентна освіта для дітей.
