Щоб було чисте повітря - треба щоб в Україні всі пересіли на електромобілі.

Щоб вирішити проблему сміття потрібно відкрити нові полігони для збору сміття.

Щоб вирішити проблему зростання комунальних послуг треба виплачувати більше субсидій.

Але насправді жодна з пропозицій не є рішенням проблеми. Проблеми транспорту, забруднення середовища чи енергозбереження.

Якщо тисячі бензинових та дизельних машин в Києві просто замінити електромобілями - місто не стане швидше рухатися, і в ньому не з’являться нові місця для паркування. Цілком можливо, що заторів в Києві навіть побільшає, бо електромобіль дешевше в експлуатації, а вартість поїздки на ньому цілком співставна з ціною квитка на автобус. А разом зі збільшенням електромобілів на вулицях побільшає й кількість шкідливих викидів, які є неодмінним атрибутом виробництва електроенергії. Бо половина електрики в Україні, як і раніше, виробляється за рахунок спалення вугілля та газу.

Якщо просто відкривати нові сміттєзвалища, то незабаром вся країна перетвориться на одне сміттєве поле.

Якщо після значного здорожчання газу та опалення просто виплачувати субсидії, то це призведе тільки до того, що люди споживатимуть більше газу. Бо в іншому випадку їх тієї субсидії позбавлять. Що ми й бачили цієї зими.

А що треба робити?

Треба позбутися лінійного мислення. Треба припинити думати, що можна вийти на якісно новий рівень просто застосовуючи замість старої техніки нову, нічого не змінюючи в системі організації. Якщо замість рахівниці на підприємстві просто поставити компьютер, але використовувати його просто як калькулятор - то, звісно, швидкість обчислень трохи зросте. Але не в десятки разів, якби компьютер використовували як засіб для автоматизації з відповідною програмою.

Хоча насправді все дуже просто.

Для того, щоб вирішити транспортну проблему в великому місті - треба не легкові бензинові автомобілі міняти на електричні, а міняти підхід до транспортно системи. Насамперед - розвивати громадський транспорт. Бо один автобус може перевезти одразу 150 пасажирів, а один трамвай - 250. В той час як легковик в середньому везе лише півтора пасажира. А 95% часу персональний автомобіль взагалі перебуває у стані спокою.

Для того, щоб сміття ставало менше - його треба менше продукувати, а не робити все нові й нові сміттєзвалища. Це тільки в наших фантазіях несортоване сміття - цінний вторинний ресурс, за який б’ються всі іноземні компанії. Насправді, несортоване сміття можна або захоронити, або спалити - причому енерговіддача сміття буде в 3 рази менше ніж у вугілля. Не вартують звичайні побутові відходи щоб їх хтось сортував. Хтось інший крім нас. Бо це ж нам потрібна чиста природа і Україна без сміттєзвалищ? А тому це обов’язок кожного громадянина - за можливості не продукувати сміття, відмовитися від упаковки. А обов’язок місцевої адміністрації - налагодити збір та вивезення сортованого сміття. Бо саме сегреговане сміття є сировиною. Можна переробити пластик, скло, папір, метал і дати раду харчовим залишкам. Але все має бути зібрано окремо. Тоді сміття зможе бути повністю перероблене.

Ну й щодо енергозбереження. Не на субсидії варто витрачати мільярди бюджетних гривень, а вкладати ті мільярди в утеплення будинків та модернізацію тепломереж. Бо субсидія - це просто стимул залишити нефективне комунальне господарство в жалюгідному стані. Тільки роботи з енергозбереження допоможуть вирішити цю проблему, а не просто пригасити незадоволенність громадян.

Отже, якщо стисло. Перед тим, якщо щось зробити - варто дізнатися про корінь проблеми. І тоді треба не міняти одні персональні автомобілі на інші, а розвивати громадський транспорт, не збільшувати території сміттєзвалищ, а намагатися не продукувати відходи. Ну й не заливати громадян мільярдами субсидій, а витратити ті гроші на те, що насправді необхідно - на енергозбереження. Щоб реально зекононмити. Як гроші, якими розпоряджається держава, так і гроші, які залишаються в кишенях громадян.

Все просто

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація