День автономії чи свято окупації?

20 січня відзначається день Автономної Республіки Крим. Саме в цей день 1991 року на території півострова відбувся референдум про «відновлення Кримської АРСР як суб'єкта СРСР та учасника союзного договору». І на тому референдумі більшість кримчан сказала «Так» поверненню автономії.

СРСР вже на ладан дихав. Національно-демократичні сили в Україні ставали сильнішими. Україна от-от мала стати незалежною.

Тоді практично в усіх регіонах СРСР був популярним лозунг «Досить годувати Мосву!» (був ще варіант про те що ми знаємо, хто з'їв наше сало). Всі вважали що окремо жити буде краще.

Не стали винятком і кримчани. Хтось мріяв про відтворення «Республіки Таврида» зразка 1918 року. Комуністичним лідерам півострова того часу хотілося просто залишитися на своїх кріслах, а самі крісла щоб набули більшої значущості. Так і з'явилася ідея повернення в політичний простір Кримської АРСР. В Москві готувалися до перезаснування Радянського Союзу, та до підписання нового союзного договору.

І головне – підписантами Союзного договору ставали не тільки керівники Республік (нагадаю, що їх в СРСР було 15), але й керівники автономних республік – яких в1991 році було вже декілька десятків.

І от тут мала з'явитися «страховочна автономія» під назвою Кримська АРСР. У випадку якщо Україна відмовиться підписувати новий Союзний договір – його мала підписати Кримська АРСР. Не вийде залишити в ярмі Україну – залишимо її за допомогою Криму. Не вийде так – заберемо принаймні Крим собі. Логіка дій комуністичного керівництва була саме такою.

Процес створення Кримської АРСР в 1991 році з самого початку був проектом Комуністичної партії. Але кримчани проголосували за цей проект не тому, що підтримували комуністів. Просто щодня з екранів місцевого телеканала, на сторінках місцевих газет, в ефірі місцевого радіо кримчанам розповідали, що талони на продукти, черги в магазинах, зубожіння і криза – це все через те, що хтось забирає в кримчан те, що вони виробляють. Москва, «центр». І варто просто створити автономію як життя миттєво покращиться: «… добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі, заводи загудуть…».

Так і пішли кримчани на виборчі дільниці і проголосували за відтворення Кримської АРСР.

Ну а Україна отримала троянського коня під свою незалежність. Тому ще де-факто Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка стала заповідником комуністів та російських сепаратистів. Навіть прапор Кримської автономії був виконаний в кольорах російського імперського прапора. І депутати цього утворення, яке на 2014 рік стало називатися АР Крим – в більшості – допомогли російському захопленню українського півострова Крим.

До речі, Народний Рух України і Організація кримськотатарського національного руху тоді не підтримали цей референдум. І після подій 2014 року абсолютно зрозуміло чому.

То ж чи варто Україні відзначати день референдуму, провести який запропонував Кримський обком комуністичної партії Радянського Союзу? До речі, кримські керівники, призначені на півострів Москвою, відверто кажуть про те що саме створення Кримської автономії в 1991 році стало першим кроком на шляху російської анексії українського півострова.