Він залишився один. Абсолютно один у великому місті. Більше на спорожнілих вулицях нема жодної людини. Щодня він шукає можливо вцілілих людей у великому місті. Але марно. Є тільки інші - мутанти. Які гинуть під сонячним світлом, та виходять полювати вночі.

Якщо не бачили - можете подивитися. Цей фільм з Вілом Смітом називається “Я легенда”. І насправді він про те, як людина залишилася в світі одна.

Але давайте подивимось на цю історію з точки зору сучасних концепцій про те, що “всі точки зору мають бути почутими”.

Отже, в місті, де абсолютна більшість живе вночі, та де для абсолютної більшості несе загрозу сонячне світло, з’явився якийсь хлоп, який полює на мешканців цього міста, витягає їх на сонце, та намагається перетворити на подібних до себе. Або “вилікувати” - як він це називає.

Що мають зробити мешканці міста, для того, щоб він всіх не винищив та поставив під загрозу саме існування цілого суспільства, цілої цивілізації?

Правильно. Вони мають вполювати та знешкодити його. Інакше він знищить їх.

Здавалося б, до чого тут Україна та Росія. І з одного, і з іншого боку кожен бачить себе легендою, яка має врятувати супротивника від смертельної хвороби. Але насправді ця “смертельна хвороба” є смертельною тільки для супротивника. Росіяни насправді вважають, що жодних українців не існує. А є тільки росіяни, які чомусь забули російську, та перейшли на мову, яку вигадали в австро-угорському генштабі та яким прищепили ген волі. Звісно, для росіян це загроза. Бо якщо дотримуватися такої концепції - кожен росіянин може перетворитися на українця, якщо його не “лікувати”.

Звісно, в українському суспільстві хтось також вважає, що росіяни просто заблукали, і треба їм пояснити. І вони все зрозуміють, і тоді ...

Фільм “Я легенда закінчується” тим, що монстри відмовляються від того, щоб головний герой їх врятував. Бо вони вважають що це він монстр. А вони нормальні. Бо більшість завжди вважає себе правою. Особливо, якщо вона сильніша.

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація