Чому Бог допустив ці страждання людей? — питання, котре задають досить часто, коли чують про чергові звірства москалів?

І на нього в мене є відповідь абсолютно не в гундяєвському дусі, інша справа, що багатьом вона не сподобається, бо люди не хочуть двох речей: відповідальності та уповання з вдячністю там, де нема надії, котре прекрасно висловила Леся Українка: "Contra spem spero!". Ну по-перше, а чого ти, котрий задаєш це питання, (при чому зазвичай його задають ті, хто і не страждав особливо, а так, більше війну в інтернеті бачив і вже від неї втомився), вважаеш, що Бог щось тобі винний? Ти сам все життя був дурнем і голосував за те, що «хуже не будет», ти і зараз продовжуєш як баран роззявивши рота внімати брехунам та волати в бік голосів правди: «неначасі», «рейтинг 93%» «пасобнікі маскви сіють розділення», а в цей час вбивці по локшині з твоїх вух заїжджають в Україну щоби вбивати, ґвалтувати, нищити, грабувати. Це ж тебе американська та британська розвідка попереджали про вторгнення, а ти розповідав, що вони «хуже Скабєєвої», бо псують інвест-клімат.

Важлива ремарка. Я не вважаю себе кращим за тебе. Зовсім. Навіть не думай про це. Єдине, чим я, і такі як я, відрізняємось від тебе, це тим, що ми не вважаємо, що інші мають наші проблеми вирішувати за нас.

А тепер друге. Найважливіше. Якщо ти задаєш питання: «Чому Бог допускає страждання людей?» — ти примитивний язичник з хибним уявленням про Бога. Справа у тому, що Господь не з якихось хмар спостерігає за тим, що відбувається на землі. Він не там, а тут. Він прийшов, воплотився та був розіпʼятий за кожного з нас. Замість кожного з нас. Замість тебе і мене, безвідповідальних боягузів. І Він не просто «допускає страждання», Він страждає з кожною дитиною, з кожною зґвалтованою жінкою, з кожним закатованим українцем. Тому, коли ми задамо правильне питання, в нас буде правильна відповідь. Вона може тобі не сподобатися, але я її дам. Правильне питання не «Чому Бог допустив страждання?», а «Чому Бог страждає?». Відповідь проста: Бог є любов. Любов — це жертва. Ти можеш скільки завгодно біснуватися від цього, але нічого не зміниш.

Ну і про контру спем сперу. Світ настільки погряз у злі та гріху, котрі ми з тобою принесли, що для мене набагато більшим дивом є не страждання, а їх відсутність. Мене дивує, що десь є ті, хто не страждає, що милістю Божою не скрізь прийшли рашисти, не всіх закатували і розчавили гусеницями своїх танків. І за це я вдячний.

Я сподіваюсь без надії, що буде новий день.

Я вдячний за це Господу та ЗСУ.

Я дивуюсь нескореним українцям щодня.

Я знаю, що ми переможемо.

Я вірю в дива.